Граматичні контактні явища у мовленні регіону Мезевшег
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6726/2022-2-124-148Ключові слова:
мовні контакти, двомовність, граматичні контактні явища, множина, подвійне заперечення, запозичення відмінківАнотація
У статті на основі даних живого мовлення представлено граматичні аспекти мовних контактів у мововживанні угорської громади регіону Мезевшег (Румунія). База даних, що стала основою аналізу, є частинкою більшого, всеохоплюючого дослідження, де вивчалися процеси мовного контактування угорської діаспори в Мезевшегі і яке триває вже три роки. Дослідження живого мовлення відбулося з допомогою записаних не структурованих, наративних інтерв’ю. Інтерв’ювання відбувалося у дев’яти селах, респондентами виступали особи різного віку з рідною угорською мовою, які володіють різною мірою румунською мовою. Ці громади демографічно і з точки зору мовного середовища та угорсько-румунської двомовності забезпечують «вдячне» середовище для вивчення двомовності. Дослідження мовних контактів до цього переважно зосереджувалися на лексичних і фонетичних особливостях, у певний період вони поширилися на семантичні аспекти, натомість граматичні явища залишалися здебільшого поза увагою науковців. Презентовані в публікації граматичні явища пояснюються в окремих випадках впливом домінантної другої мови, тобто румунської, або ж взаємодією двох мовних систем і невизначеністю, яка цим зумовлена. Під впливом румунської мови найбільш часто трапляються такі граматичні контактні явища, як використання синтаксичних конструкцій, порядку слів, форм множини із відхиленням від літературних норм; також фіксуються змішування і запозичення відмінків, вживання додаткових зайвих елементів чи навпаки – пропуск необхідних. У першому випадку це вживання зайвих номінативів, своєрідне подвійне заперечення, накопичення заперечних слів, а у другому – пропуск допоміжного дієслова в конструкціях умовного способу. У ході аналізу більшості явищ чітко простежується паралель румунської мови, тому це можна трактувати як контактні явища (як, наприклад, пропуск допоміжного дієслова в конструкціях умовного способу). Окремі явища (характерний для румунської мови порядок слів та інше використання форм множини) можна розглядати як релятивні контактні явища, оскільки вони трапляються у мовленні і тих осіб, які володіють тільки однією мовою, просто рідше, ніж у мовленні двомовних. Для повного розуміння процесів мовного контактування необхідним є подальший аналіз граматичних контактних явищ.
Посилання
Alexics György, 1888. Magyar elemek az oláh nyelvben [Hungarian Elements in the Wallachian Language]. Budapest. (In Hungarian).
Bakos Ferenc, 1952a. A román nyelv [The Romanian Language]. Magyar Nyelvőr [Hungarian Language Guide] 76: 342–347. (In Hungarian).
Bakos Ferenc, 1952b. A román nyelv [The Romanian Language] II. Magyar Nyelvőr [Hungarian Language Guide] 76: 342–347. (In Hungarian).
Bakos Ferenc, 1970. A végartikulus alakulása román jövevényszavainkban [Forming of Articles in our Romanian Loan-Words]. Magyar Nyelv [The Hungarian Language] 66. 178–183. (In Hungarian).
Bakos Ferenc, 1982. A magyar szókészlet román elemeinek története [History of the Romanian Elements of the Hungarian Vocabulary]. Budapest: Akadémiai Kiadó (In Hungarian).
Balázs László, 1965. Aspecte ale interacţiunii limbilor. Relaţii lingvistice româno-maghiare [Aspects of the Interaction of Languages. Romanian-Hungarian Linguistic Language Contacts]. Studia Universitatis Babeş-Bolyai Series Philologia Fasc. 1. 80–91. (In Romanian).
Bartha Csilla, 1999. A kétnyelvűség alapkérdései [The Basics of Bilingualism]. Budapest: Nemzeti Tankönyvkiadó (In Hungarian).
Benő Attila, 2004. A kölcsönszó jelentésvilága. A román-magyar nyelvi érintkezés lexikai-szemantikai kérdései [The Semantic Field of Loan-words. Lexical and Semantical Aspects of the Romanian-Hungarian Language Contact]. Kolozsvár: Erdélyi Múzeum-Egyesület (In Hungarian).
Benő Attila, 2013. Egy lehetséges relatív kontaktusjelenség az erdélyi magyar nyelvválto-zatban: az általános alany kifejezése egyes szám második személyű igealakkal [A Possibly Relative Language Contact Phenomenon in the Hungarian Spoken in Transylvania: Expressing General Subject by Second Person Singular Verb Form]. In: Agyagási Klára – Hegedűs Attila – É. Kiss Katalin szerk. Nyelvelmélet és kontaktológia 2. [Language Theory and Contactology 2.]. Piliscsaba: PPKE BTK Elméleti Nyelvészeti Tanszék – Magyar Nyelvészeti Tanszék, 13–26. o. (In Hungarian).
Benő Attila, 2014. Kontaktusjelenségek az erdélyi magyar nyelvváltozatokban [Language Contact Issues in the Hungarian Spoken in Transylvania]. Kolozsvár: Erdélyi Múzeum-Egyesület (In Hungarian).
Blédy Géza, 1942. Influenţa limbii române asupra limbii maghiare [The Influence of Romanian Language on the Hungarian Lanugage]. Sibiu: Universitatea „Regele Ferdinand. I.” Cluj-Sibiu. (In Romanian).
Csernicskó István, 1998. A magyar nyelv Ukrajnában (Kárpátalján) [The Hungarian Language in Ukraine (Subcarpathia)]. Budapest: Osiris Kiadó – MTA Kisebb-ségkutató Műhely (In Hungarian).
Deme László – Imre Samu szerk., 1968–1977. A magyar nyelvjárások atlasza I–VI [The Atlas of Hungarian Dialects I–VI]. Budapest: Akadémiai Kiadó (In Hungarian).
Fancsaly és mtsai = Fancsaly Éva – Gúti Erika – Kontra Miklós – Molnár Ljubic Mónika – Oszkó Beatrix –Siklósi Beáta – Zagar Szentesi Orsolya, 2016. A magyar nyelv Horvátországban [The Hungarian Language in Croatia]. Szerk. Kontra Miklós. Budapest–Eszék: Gondolat Kiadó – Media Hungarica Művelődési és Tájékoztató Intézet (In Hungarian).
Göncz Lajos, 1999. A magyar nyelv Jugoszláviában (Vajdaságban) [The Hungarian Language in Yugoslavia (Voivodship)]. Budapest–Újvidék: Osiris Kiadó – Forum Könyvkiadó – MTA Kisebbségkutató Műhely (In Hungarian).
Kádár Edit, 2000. Etnolingvisztikai vitalitás a szórványban (Oltszakadát) [Ethno-linguistic Vitality in the Diaspora (Oltszakadát)] Nyelv- és Irodalomtudományi Közlemények [Journal of Linguistic and Literary Studies] 64/1–2: 69–108. o. (In Hungarian).
Kiss Jenő, 1995. Társadalom és nyelvhasználat [Society and Language Use]. Budapest: Nemzeti Tankönyvkiadó (In Hungarian).
Lambert, Wallace E., 1974. Culture and language as factors in learning and education. In: Aboud, F. & Meade, R. D. eds. Cultural Factors in Learning. New York: Academic Press. https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED096820.pdf (download date: 15th March 2021).
Lanstyák István, 2000. A magyar nyelv Szlovákiában [The Hungarian Language in Slovakia]. Budapest–Pozsony: Osiris Kiadó – Kalligram Könyvkiadó – MTA Kisebbségkutató Műhely (In Hungarian).
Lanstyák István, 2009. A magyar beszélt nyelv sajátosságai [Characteristics of the Hungarian Spoken Language]. Pozsony–Bratislava: Stimul (In Hungarian).
Lanstyák István, 2011. A magyar nyelv szlovákiai változatainak jellemzői [Characteristics of the Hungarian Language in Slovakia]. In: Szabómihály Gizella – Lanstyák István, szerk. Magyarok Szlovákiában [Hungarians in Slovakia] VII. Kötet. Nyelv. Somorja: Fórum Kisebbségkutató Intézet, 55–82. o. (In Hungarian).
Lanstyák István, 2016. Abszolút és relatív kontaktushatás [Absolute and Relative Language Contact Effect]. In: É. Kiss Katalin – Hegedűs Attila – Pintér Lilla szerk. Nyelvelmélet és kontaktológia [Language Theory and Contactology] 3. Budapest–Piliscsaba: PPKE Szent István Társulat – Az Apostoli Szentszék Kiadója, 46–66. o. (In Hungarian).
Márton Gyula, 1972. A moldvai csángó nyelvjárás román kölcsönszavai [Romanian Loan-Words in the „Csángó” Dialect of the Romanian Moldavia]. Bukarest: Kriterion Könyvkiadó (In Hungarian).
Márton Gyula – Péntek János – Vöő István, 1977. A magyar nyelvjárások román kölcsönszavai [The Romanian Loan-Words in the Hungarian Dialects]. Bukarest: Kriterion (In Hungarian).
Murádin László – Juhász Dezső szerk., 1995–2010. A romániai magyar nyelvjárások atlasza I–XI [The Atlas of Hungarian Dialects in Romania I–XI]. Budapest: [I–II] Magyar Nyelvtudományi Társaság, [III–XI] Magyar Nyelvtudományi Társaság – Pharma Press Kiadó (In Hungarian).
Péntek János, 1981. A román-magyar nyelvi kölcsönhatás néhány szemantikai vonatkozása [Semantic Aspects of the Romanian-Hungarian Language Contact]. Nyelv- és Irodalomtudományi Közlemények [Journal of Linguistic and Literary Studies]. 25/1: 77–81. o. (In Hungarian).
Péntek János, 1997. Kontaktusjelenségek és folyamatok a magyar nyelv kisebbségi változataiban [Contact Phenomenon and Processes in Hungarian as a Minority Language] Nyelv- és Irodalomtudományi Közlemények [Journal of Linguistic and Literary Studies] 41/1: 37–50. o. (In Hungarian).
Péntek János – Benő Attila, 2020. A magyar nyelv Romániában (Erdélyben) [The Hungarian Language in Romania (Transylvania)]. Kolozsvár – Budapest: Erdélyi Múzeum-Egyesület – Gondolat Könyvkiadó (In Hungarian).
Szépfalusi és mtsai = Szépfalusi István – Vörös Ottó – Beregszászi Anikó – Kontra Miklós, 2012. A magyar nyelv Ausztriában és Szlovéniában [The Hungarian Language in Austria and Slovenia]. Kontra Miklós, szerk. Budapest–Alsóőr–Lendva: Gondolat Kiadó – Imre Samu Nyelvi Intézet – Magyar Nemzetiségi Művelődési Intézet (In Hungarian).
Tamás Lajos, 1966. Etymologisch-historisches Wörterbuch der ungarischen Elemente im Rumänischen Etimological-Historical Dictionary of the Hungarian Elements in Romanian]. Budapest: Akadémiai Kiadó (In German).
Zsemlyei János, 1969. Román kölcsönszavaink -uj szóvégének kérdéséhez [To the Issue of the Word Ending –uj in Romanian Loan-words]. Nyelv- és Irodalomtudományi Közlemények [Journal of Linguistic and Literary Studies] 12/1: 117–121. o. (In Hungarian).
Zsemlyei János, 1979. A Kis-Szamos vidéki magyar tájszólás román kölcsönszavai [Romanian Loan-words of the Hungarian Dialect of Kis-Szamos Region]. Bukarest: Kriterion Kiadó (In Hungarian).
Zsemlyei János, 1995. Román tükörszavak, tükörkifejezések és hibridszavak a romániai magyarság nyelvhasználatában [Romanian Translation Loans, Loan Expressions and Hybrid Words in the Language Use of Hungarians in Romania]. In: Kassai Ilona szerk. Kétnyelvűség és magyar nyelvhasználat [Bilingualism and Hungarian Language Use]. A 6. Élőnyelvi Konferencia előadásai. 1995. 245–252. o. (In Hungarian).
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації. Водночас робота ліцензується за умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), що дозволяє іншим поширювати матеріал за умови належного посилання на автор(ів) та первинну публікацію в цьому журналі.
