Граматичні контактні явища у мовленні регіону Мезевшег
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6726/2022-2-124-148Ключові слова:
мовні контакти, двомовність, граматичні контактні явища, множина, подвійне заперечення, запозичення відмінківАнотація
У статті на основі даних живого мовлення представлено граматичні аспекти мовних контактів у мововживанні угорської громади регіону Мезевшег (Румунія). База даних, що стала основою аналізу, є частинкою більшого, всеохоплюючого дослідження, де вивчалися процеси мовного контактування угорської діаспори в Мезевшегі і яке триває вже три роки. Дослідження живого мовлення відбулося з допомогою записаних не структурованих, наративних інтерв’ю. Інтерв’ювання відбувалося у дев’яти селах, респондентами виступали особи різного віку з рідною угорською мовою, які володіють різною мірою румунською мовою. Ці громади демографічно і з точки зору мовного середовища та угорсько-румунської двомовності забезпечують «вдячне» середовище для вивчення двомовності. Дослідження мовних контактів до цього переважно зосереджувалися на лексичних і фонетичних особливостях, у певний період вони поширилися на семантичні аспекти, натомість граматичні явища залишалися здебільшого поза увагою науковців. Презентовані в публікації граматичні явища пояснюються в окремих випадках впливом домінантної другої мови, тобто румунської, або ж взаємодією двох мовних систем і невизначеністю, яка цим зумовлена. Під впливом румунської мови найбільш часто трапляються такі граматичні контактні явища, як використання синтаксичних конструкцій, порядку слів, форм множини із відхиленням від літературних норм; також фіксуються змішування і запозичення відмінків, вживання додаткових зайвих елементів чи навпаки – пропуск необхідних. У першому випадку це вживання зайвих номінативів, своєрідне подвійне заперечення, накопичення заперечних слів, а у другому – пропуск допоміжного дієслова в конструкціях умовного способу. У ході аналізу більшості явищ чітко простежується паралель румунської мови, тому це можна трактувати як контактні явища (як, наприклад, пропуск допоміжного дієслова в конструкціях умовного способу). Окремі явища (характерний для румунської мови порядок слів та інше використання форм множини) можна розглядати як релятивні контактні явища, оскільки вони трапляються у мовленні і тих осіб, які володіють тільки однією мовою, просто рідше, ніж у мовленні двомовних. Для повного розуміння процесів мовного контактування необхідним є подальший аналіз граматичних контактних явищ.
Посилання
Alexics György, 1888. Magyar elemek az oláh nyelvben [Hungarian Elements in the Wallachian Language]. Budapest. (In Hungarian).
Bakos Ferenc, 1952a. A román nyelv [The Romanian Language]. Magyar Nyelvőr [Hungarian Language Guide] 76: 342–347. (In Hungarian).
Bakos Ferenc, 1952b. A román nyelv [The Romanian Language] II. Magyar Nyelvőr [Hungarian Language Guide] 76: 342–347. (In Hungarian).
Bakos Ferenc, 1970. A végartikulus alakulása román jövevényszavainkban [Forming of Articles in our Romanian Loan-Words]. Magyar Nyelv [The Hungarian Language] 66. 178–183. (In Hungarian).
Bakos Ferenc, 1982. A magyar szókészlet román elemeinek története [History of the Romanian Elements of the Hungarian Vocabulary]. Budapest: Akadémiai Kiadó (In Hungarian).
Balázs László, 1965. Aspecte ale interacţiunii limbilor. Relaţii lingvistice româno-maghiare [Aspects of the Interaction of Languages. Romanian-Hungarian Linguistic Language Contacts]. Studia Universitatis Babeş-Bolyai Series Philologia Fasc. 1. 80–91. (In Romanian).
Bartha Csilla, 1999. A kétnyelvűség alapkérdései [The Basics of Bilingualism]. Budapest: Nemzeti Tankönyvkiadó (In Hungarian).
Benő Attila, 2004. A kölcsönszó jelentésvilága. A román-magyar nyelvi érintkezés lexikai-szemantikai kérdései [The Semantic Field of Loan-words. Lexical and Semantical Aspects of the Romanian-Hungarian Language Contact]. Kolozsvár: Erdélyi Múzeum-Egyesület (In Hungarian).
Benő Attila, 2013. Egy lehetséges relatív kontaktusjelenség az erdélyi magyar nyelvválto-zatban: az általános alany kifejezése egyes szám második személyű igealakkal [A Possibly Relative Language Contact Phenomenon in the Hungarian Spoken in Transylvania: Expressing General Subject by Second Person Singular Verb Form]. In: Agyagási Klára – Hegedűs Attila – É. Kiss Katalin szerk. Nyelvelmélet és kontaktológia 2. [Language Theory and Contactology 2.]. Piliscsaba: PPKE BTK Elméleti Nyelvészeti Tanszék – Magyar Nyelvészeti Tanszék, 13–26. o. (In Hungarian).
Benő Attila, 2014. Kontaktusjelenségek az erdélyi magyar nyelvváltozatokban [Language Contact Issues in the Hungarian Spoken in Transylvania]. Kolozsvár: Erdélyi Múzeum-Egyesület (In Hungarian).
Blédy Géza, 1942. Influenţa limbii române asupra limbii maghiare [The Influence of Romanian Language on the Hungarian Lanugage]. Sibiu: Universitatea „Regele Ferdinand. I.” Cluj-Sibiu. (In Romanian).
Csernicskó István, 1998. A magyar nyelv Ukrajnában (Kárpátalján) [The Hungarian Language in Ukraine (Subcarpathia)]. Budapest: Osiris Kiadó – MTA Kisebb-ségkutató Műhely (In Hungarian).
Deme László – Imre Samu szerk., 1968–1977. A magyar nyelvjárások atlasza I–VI [The Atlas of Hungarian Dialects I–VI]. Budapest: Akadémiai Kiadó (In Hungarian).
Fancsaly és mtsai = Fancsaly Éva – Gúti Erika – Kontra Miklós – Molnár Ljubic Mónika – Oszkó Beatrix –Siklósi Beáta – Zagar Szentesi Orsolya, 2016. A magyar nyelv Horvátországban [The Hungarian Language in Croatia]. Szerk. Kontra Miklós. Budapest–Eszék: Gondolat Kiadó – Media Hungarica Művelődési és Tájékoztató Intézet (In Hungarian).
Göncz Lajos, 1999. A magyar nyelv Jugoszláviában (Vajdaságban) [The Hungarian Language in Yugoslavia (Voivodship)]. Budapest–Újvidék: Osiris Kiadó – Forum Könyvkiadó – MTA Kisebbségkutató Műhely (In Hungarian).
Kádár Edit, 2000. Etnolingvisztikai vitalitás a szórványban (Oltszakadát) [Ethno-linguistic Vitality in the Diaspora (Oltszakadát)] Nyelv- és Irodalomtudományi Közlemények [Journal of Linguistic and Literary Studies] 64/1–2: 69–108. o. (In Hungarian).
Kiss Jenő, 1995. Társadalom és nyelvhasználat [Society and Language Use]. Budapest: Nemzeti Tankönyvkiadó (In Hungarian).
Lambert, Wallace E., 1974. Culture and language as factors in learning and education. In: Aboud, F. & Meade, R. D. eds. Cultural Factors in Learning. New York: Academic Press. https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED096820.pdf (download date: 15th March 2021).
Lanstyák István, 2000. A magyar nyelv Szlovákiában [The Hungarian Language in Slovakia]. Budapest–Pozsony: Osiris Kiadó – Kalligram Könyvkiadó – MTA Kisebbségkutató Műhely (In Hungarian).
Lanstyák István, 2009. A magyar beszélt nyelv sajátosságai [Characteristics of the Hungarian Spoken Language]. Pozsony–Bratislava: Stimul (In Hungarian).
Lanstyák István, 2011. A magyar nyelv szlovákiai változatainak jellemzői [Characteristics of the Hungarian Language in Slovakia]. In: Szabómihály Gizella – Lanstyák István, szerk. Magyarok Szlovákiában [Hungarians in Slovakia] VII. Kötet. Nyelv. Somorja: Fórum Kisebbségkutató Intézet, 55–82. o. (In Hungarian).
Lanstyák István, 2016. Abszolút és relatív kontaktushatás [Absolute and Relative Language Contact Effect]. In: É. Kiss Katalin – Hegedűs Attila – Pintér Lilla szerk. Nyelvelmélet és kontaktológia [Language Theory and Contactology] 3. Budapest–Piliscsaba: PPKE Szent István Társulat – Az Apostoli Szentszék Kiadója, 46–66. o. (In Hungarian).
Márton Gyula, 1972. A moldvai csángó nyelvjárás román kölcsönszavai [Romanian Loan-Words in the „Csángó” Dialect of the Romanian Moldavia]. Bukarest: Kriterion Könyvkiadó (In Hungarian).
Márton Gyula – Péntek János – Vöő István, 1977. A magyar nyelvjárások román kölcsönszavai [The Romanian Loan-Words in the Hungarian Dialects]. Bukarest: Kriterion (In Hungarian).
Murádin László – Juhász Dezső szerk., 1995–2010. A romániai magyar nyelvjárások atlasza I–XI [The Atlas of Hungarian Dialects in Romania I–XI]. Budapest: [I–II] Magyar Nyelvtudományi Társaság, [III–XI] Magyar Nyelvtudományi Társaság – Pharma Press Kiadó (In Hungarian).
Péntek János, 1981. A román-magyar nyelvi kölcsönhatás néhány szemantikai vonatkozása [Semantic Aspects of the Romanian-Hungarian Language Contact]. Nyelv- és Irodalomtudományi Közlemények [Journal of Linguistic and Literary Studies]. 25/1: 77–81. o. (In Hungarian).
Péntek János, 1997. Kontaktusjelenségek és folyamatok a magyar nyelv kisebbségi változataiban [Contact Phenomenon and Processes in Hungarian as a Minority Language] Nyelv- és Irodalomtudományi Közlemények [Journal of Linguistic and Literary Studies] 41/1: 37–50. o. (In Hungarian).
Péntek János – Benő Attila, 2020. A magyar nyelv Romániában (Erdélyben) [The Hungarian Language in Romania (Transylvania)]. Kolozsvár – Budapest: Erdélyi Múzeum-Egyesület – Gondolat Könyvkiadó (In Hungarian).
Szépfalusi és mtsai = Szépfalusi István – Vörös Ottó – Beregszászi Anikó – Kontra Miklós, 2012. A magyar nyelv Ausztriában és Szlovéniában [The Hungarian Language in Austria and Slovenia]. Kontra Miklós, szerk. Budapest–Alsóőr–Lendva: Gondolat Kiadó – Imre Samu Nyelvi Intézet – Magyar Nemzetiségi Művelődési Intézet (In Hungarian).
Tamás Lajos, 1966. Etymologisch-historisches Wörterbuch der ungarischen Elemente im Rumänischen Etimological-Historical Dictionary of the Hungarian Elements in Romanian]. Budapest: Akadémiai Kiadó (In German).
Zsemlyei János, 1969. Román kölcsönszavaink -uj szóvégének kérdéséhez [To the Issue of the Word Ending –uj in Romanian Loan-words]. Nyelv- és Irodalomtudományi Közlemények [Journal of Linguistic and Literary Studies] 12/1: 117–121. o. (In Hungarian).
Zsemlyei János, 1979. A Kis-Szamos vidéki magyar tájszólás román kölcsönszavai [Romanian Loan-words of the Hungarian Dialect of Kis-Szamos Region]. Bukarest: Kriterion Kiadó (In Hungarian).
Zsemlyei János, 1995. Román tükörszavak, tükörkifejezések és hibridszavak a romániai magyarság nyelvhasználatában [Romanian Translation Loans, Loan Expressions and Hybrid Words in the Language Use of Hungarians in Romania]. In: Kassai Ilona szerk. Kétnyelvűség és magyar nyelvhasználat [Bilingualism and Hungarian Language Use]. A 6. Élőnyelvi Konferencia előadásai. 1995. 245–252. o. (In Hungarian).
