Цифрова багатомовність у прикордонній економіці: онлайн-комунікація угорських малих підприємств Закарпаття
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6726/2026-2-90-113Ключові слова:
мовний ландшафт, онлайн-простір, багатомовність, Закарпаття, мале підприємство, мовна стратегія, економікаАнотація
У статті проаналізовано мовний ландшафт онлайн простору угорських малих підприємств Закарпаття. Особливу увагу приділено стратегічній ролі багатомовності у цифровій комунікації. Спираючись на теорію мовного ландшафту, у якій розглядають видиме використання мови як індикатора етнолінгвістичної життєздатності та суспільних силових відносин, поширюємо цю концептуальну рамку й на онлайн-простір. Якісна методологія включає структурований аналіз онлайн-контенту. До дослідження залучено комунікацію у соціальних мережах, на власних вебсайтах та глобальних платформах 100 малих підприємств із активною цифровою присутністю, що функціонують у 26 населених пунктах.
Результати дослідження показують, що багатомовність є свідомим і функціонально диференційованим елементом цифрової комунікації. Хоча одномовний контент залишається домінантним, значна частина підприємств застосовує двомовні або багатомовні стратегії з метою розширення ринкового охоплення, зміцнення довіри та репрезентації локальної мовної реальності. Спостерігається мовна сегментація на рівні платформ, у ході якої підприємства на різних майданчиках звертаються до своєї цільової аудиторії з різною мовною орієнтацією. Поряд з угорською та українською мовами використовують і румунську мову, що вказує на транскордонні економічні зв’язки та міжнародний туризм. Багатомовні власні вебсайти можна інтерпретувати як символічні маркери професіоналізації та транснаціональної інтеграції.
Зазначено, що економічні умови, що формуються внаслідок війни, обмежена мобільність населення та ринкова нестабільність значно посилили роль онлайн-комунікації. У цих умовах цифрова присутність стає одним із ключових інструментів підтримання зв’язку зі споживачами та збереження ринкової видимості.
Результати дослідження засвідчують, що мовна поведінка в онлайн-просторі не лише відображає багатомовну соціальну реальність регіону, але й виступає свідомою економічною та комунікаційною стратегією, що поєднує вираження ідентичності з ринковим позиціонуванням. Аналіз мовного ландшафту в онлайн-просторі сприяє глибшому розумінню соціально-економічних трансформацій прикордонних регіонів, оскільки мовні практики у цифровому просторі відображають ідентифікаційні стратегії, ринкові орієнтації та регіональні взаємозв’язки.
Посилання
1. Biró, E. 2018. More than a Facebook share: Exploring virtual linguistic landscape. Acta Universitatis Sapientiae, Philologica 10/2: pp. 181–192. https://doi.org/10.2478/ausp-2018-0022
2. Biró, E. 2022. Kisvállalkozások online nyelvi tájképe: kétnyelvűség, többnyelvűség a piacon [The online linguistic landscape of small enterprises: bilingualism and multilingualism in the market]. In: Karmacsi, Z. – Márku, A. – Máté, R. eds. A határ mint konvergáló és divergáló tényező a nyelvben. Törökbálint: Termini Egyesület, 52–67. o. (In Hungarian)
3. Csernicskó, I. 2016. A változás megragadása a nyelvi tájképben: Kárpátalja példája [Capturing change in the linguistic landscape: The example of Transcarpathia]. Magyar Nyelv 112/1: 50–62. o. https://doi.org/10.18349/MagyarNyelv.2016.1.50 (In Hungarian)
4. Csernicskó, I. 2019. Fények és árnyak: Kárpátalja nyelvi tájképéből [Lights and shadows: From the linguistic landscape of Transcarpathia]. Ungvár: Autdor-Shark. (In Hungarian)
5. Csernicskó, I. ed. 2010. Nyelvek, emberek, helyzetek: A magyar, ukrán és orosz nyelv használata a kárpátaljai magyar közösségben [Languages, people, situations: The use of Hungarian, Ukrainian and Russian in the Transcarpathian Hungarian community]. Ungvár: PoliPrint Kft. (In Hungarian)
6. Csernicskó, I. – Hires-László, K. – Karmacsi, Z. – Márku, A. – Máté, R. – Tóth-Orosz, E. 2021. A magyarok és a magyar nyelv Kárpátalján [Hungarians and the Hungarian language in Transcarpathia]. Törökbálint: Termini Egyesület. (In Hungarian)
7. Hires-László, K. – Máté, R. – Tóth-Orosz, E. 2023. Multilingual COVID-19 linguistic landscape in Berehove. Philological Review 21/1: pp. 5–17. https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2023.281351
8. Ivković, D. – Lotherington, H. 2009. Multilingualism in cyberspace: Conceptualizing the virtual linguistic landscape. International Journal of Multilingualism 6/1: pp. 17–36. https://doi.org/10.1080/14790710802582436
9. Kallen, J. L. – Ní Dhonnacha, E. – Wade, K. 2020. Online linguistic landscapes: Discourse, globalization, and enregisterment. In: Malinowski, D. – Tufi, S. eds. Reterritorializing linguistic landscapes: Questioning boundaries and opening spaces. Bloomsbury Academic, pp. 96–116. https://doi.org/10.5040/9781350077997.0013
10. Karmacsi, Z. 2018. Kárpátalja turisztikai vonzerőinek nyelvi tájképe [The linguistic landscape of Transcarpathia’s tourist attractions]. Metszetek 7/1: 91–118. o. https://doi.org/10.18392/metsz/2018/1/4 (In Hungarian).
11. Kelly-Holmes, H. 2019. Multilingualism and technology: A review of developments in digital communication from monolingualism to idiolingualism. Annual Review of Applied Linguistics 39: pp. 24–39. https://doi.org/10.1017/S0267190519000102
12. Landry, R. – Bourhis, R. Y. 1997. Linguistic Landscape and Ethnolinguistic Vitality: An Empirical Study. Journal of Language and Social Psychology 16/1: pp. 23–49. https://doi.org/10.1177/0261927X970161002
13. Molnár, J. – Molnár, D. I. 2005. Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében [The population and Hungarian community of Transcarpathia in light of census and population data]. Beregszász: Kárpátaljai Magyar Pedagógusszövetség Tankönyv- és Taneszköztanácsa. (In Hungarian)
14. Shohamy, E. – Gorter, D. eds. 2009. Linguistic landscape: Expanding the scenery. New York–London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203930960
15. Sorbán, A. 2018. Nyelv – gazdaság – tájkép: A gazdasági nyelvi tájkép kutatásának néhány lehetséges iránya erdélyi nézőpontból [Language – economy – landscape: Some possible directions for researching the economic linguistic landscape from a Transylvanian perspective]. In: Tódor, E.-M. – Tankó, E. – Dégi, Zs. eds. Nyelvi tájkép, nyelvi sokszínűség II. Kolozsvár: Scientia Kiadó, 177–192. o. (In Hungarian)
16. Szilágyi, L. 2016. Nyelvi tájkép a magyar–román–ukrán hármas határ térségében. A lokális nyelvhasználat gazdasági és társadalmi dimenziói [Linguistic landscape in the Hungarian–Romanian–Ukrainian tri-border region: The economic and social dimensions of local language use]. Satu Mare – Studii şi Comunicări 32/2: 331–339. o. (In Hungarian)
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ingrid Lőrinc , Adrienn Vig
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації. Водночас робота ліцензується за умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), що дозволяє іншим поширювати матеріал за умови належного посилання на автор(ів) та первинну публікацію в цьому журналі.
