Мовні ресурси у класній ситуації

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.58423/2786-6726/2022-2-161-179

Ключові слова:

двомовність, викладання державної мови, шкільний діалог, мовні ресурси, мововживання

Анотація

У публікації, з використанням порівняльної методики, зроблено спробу простежити, які традиції мововживання можна окреслити в розмовних ситуаціях у класах шкіл з навчанням угорською мовою на уроках при вивченні другої мови. Таким чином, ми акцентуємо не на розмовних ситуаціях у класах при вивченні іноземної мови (або у ширшому розумінні мови оточення), хоча в науковій літературі цьому питанню присвячено чимало досліджень. У нашій статті ми зосереджуємо відносини між дер­жавною мовою/офіційною мовою та рідною мовою, простежуючи застосування мов­них ресурсів. Дані ми систематизували, виходячи з двох питань: 1. Яке ставлення мож­на простежити на уроках мови L2 стосовно першої мови; 2. У випадку, якщо проявля­ється і перша мова, тоді яку роль вона відіграє, які цілі виконує, які меседжі, можливо, доносить. У нашому дослідженні узагальнено наш досвід вивчення освіт­ніх систем трьох держав. Таким чином, ми спирались на дані, зібрані у школах з навчанням угорською мовою у Словенії, Словаччині та Румунії. Основою дослі­джен­ня служать спостереження у класах та структуровані інтерв’ю. Публікація склада­ється з чотирьох частин: спочатку розглянуто теоретичну базу, далі йде презентація дослідження і аналіз отриманих результатів, а на завершення подаються висновки. Із розглянутих розмовних ситуацій у класі можна зробити висновок, що різні парадигми викладання мови призводять до своєрідного мововживання у класах та своє­рідних сценаріїв. Якщо у випадку Словенії у класах ми бачимо переважно ситуації з комплементарним та паралельним вживанням мов L1 та L2, то словацькі і румунські приклади свідчать про прагнення застосовувати мову L2, прагнення до комунікації цільовою мовою. А в тих випадках, коли траплялося використання рідної мови, вони відігравали насамперед роль компенсації значення. Дослідження розкриває, що диференційовані навчальні програми (у нашому випадку навчальна програма для не рідної мови, яка запро­ваджується в Румунії), які за своєю суттю є адаптованими для меншин страте­гіями вивчення іноземної мови, виступають водночас носіями класних цінностей «суспільної справедливості», адже «другу» мову також розгля­дають як цінність, скарб. Водночас проаналізовані ситуації в класах вказують і на виклики у вихованні мовної поведінки, зокрема на явища мовного «зношення» та мовної інерції.

Біографії авторів

Еріка-Марія ТОДОР, Науковий університет імені Сапіенція

PhD, Науковий університет імені Сапіенція, Румунія

Ільдіко ВАНЧО , Університет Костянтина Філософа в Нітрі

PhD, Університет Костянтина Філософа в Нітрі, Словаччина

Посилання

Bannink, Anne – Dam van Jet, 2006. A dynamic discourse approach to classroom research. Lingvistics and Education 17, pp. 283–301.

https://doi.org/10.1016/j.linged.2007.01.001.

Bátyi Szilvia, 2020. Only time will tel… Only time will tell… Extralinguistic variables in L1 lexical attrition. In: Bátyi Szilvia – Lengyel Zsolt szerk. Kétnyelvűség: magyar és nem magyar kontextus / Bilingualism: Hungarian and non-Hungarian context, Pannon Egyetem, pp. 11–25.

Corder, Stephen P, 1983. Strategies of Communication. In: Faerch, C. – Kasper, G. eds. Strategies in Interlanguage Communication. London: Longman, pp. 15–19.

Cummins, James, 1981. Bilingualism and Minority Language Children. Ontario: Ontario Institute for Studies in Education.

Gorter, Durk; Cenoz, Jasone, 2017. Language education policy and multilingual assessment. Language and Education 31/3: pp. 231–248.

Heller, Monica, 2006. Linguistic minorities and modernity: A sociolinguistic ethnography (2nd ed.). London: Continuum.

Heltai János, 2016. Az egységes nyelvi repertoár pedagógiája [The pedagogy of the unified language repertoire]. Magyar Nyelvőr [Hungarian Language Guard] 140/4, 2016. október–december.

https://www.academia.edu/30785173/Az_egys%C3%A9ges_nyelvi_reperto%C3%A1r_pedag%C3%B3gi%C3%A1ja (2022.06.28.) (In Hungarian)

Herdina, Philip – Jessner, Ulrike, 2002. Dynamic model of multilingualization: Perspectives of Change in Psycholinguistics, Multilingual Matters, 121. Clevedon: Cromwell Press Limited.

Jakonen, Teppo – Szabó, T. Péter – Laihonen, Petteri, 2018. Translanguaging as Playful Subversion of a Monolingual Norm in the Classroom. In: G. Mazzaferro ed. Translanguaging as Everyday Practice. Springer. Multilingual Education, 28, pp. 31–48. https://doi.org/10.1007/978-3-319-94851-5_3

Kolláth Anna, 2009. Kétnyelv és oktatás. [Bilingualism and education] In: Kolláth szerk. A muravidéki kétnyelvű oktatás fél évszázada [Half a century of bilingual education in Muravidék]. Bielsko-Biala–Budapest–Kansas–Maribor–Praha, Zora 68, 36–59. o. (In Hungarian).

Kolláth Anna – Gróf Mária, 2014. A szlovéniai magyar nyelv, ELDIA esettanulmány. [The Hungarian language in Slovenia, ELDIA case study]. Studies in European Language Diversity 28.1, https://phaidra.univie.ac.at/open/o:356645 (2022.06.30., In Hungarian).

Kozmács István, 2019. Az államnyelv oktatása a szlovákiai magyar tannyelvű általános iskolákban. [Education of the state language in Hungarian-language primary schools in Slovakia]. Magyar Nyelvőr [Hungarian Language Guard] 143/2: 184–196. o. (In Hungarian).

Ladányi Mária – Hrenek Éva szerk., 2o19. Alkalmazott nyelvészeti kisszótár. [Small dictionary of applied linguistics]. Budapest: ELTE (In Hungarian).

Lanstyák István, 2006. Nyelvről nyelvre. Tanulmányok a szókölcsönzésről, kódváltásról és fordításról [From language to language. Studies on word borrowing, code switching and translation]. Pozsony: Kalligram (In Hungarian).

Péntek János – Benő Attila, 2020. A magyar nyelv Romániában (Erdélyben) [The Hungarian language in Romania (Transylvania)]. Kontra Miklós szerk. Kolozsvár–Budapest: EME–Gondolat (In Hungarian).

Pisnjak, Mária szerk., 2013. Priročnik za učitelje dvojezičnih šol v Prekmurju/ Kézikönyv a muravidéki kétnyelvű iskolák pedagógusai számára [Handbook for the teachers of the bilingual schools in the Mura region]. Lendva: Magyar Nemzetiségi Művelődési Intézet (In Hungarian).

Shohamy, Elana, 2006. Language Policy. Hidden agendas and new approaches. London: Routledge.

Sobkowiak, Paweł 2022. Translanguaging practices in the EFL classroom – the Polish context. Linguistics and Education 69.

https://doi.org/10.1016/j.linged.2022.101020

Tódor Erika-Mária, 2018. Románnyelv-oktatás magyar tannyelvű iskolákban: tantervfejlesztéstől a gyakorlati kivitelezésig [Romanian language education in Hungarian-language schools: from curriculum development to practical implementation]. Modern Nyelvoktatás [Modern Language Education] 24/4: 3–17. o. (In Hungarian).

Tódor Erika-Mária, 2019. Nyelvi alapkészségek kialakítása a romániai magyar tan¬nyel¬vű iskolákban. [Development of basic language skills in Hungarian-language schools in Romania]. Magyar Nyelvőr [Hungarian Language Guard] 143/2: 173–183. o. (In Hungarian).

Tódor Erika-Mária, 2021. Language Use during Romanian Classes in Bilingual Settings. A Qualitative Approach. Acta Universitatis Sapientiae, Philologica 13/2: pp. 1−20.

Vančo Ildikó, 2017. A szlovák nyelv tanítása szlovákiai magyar tanítási nyelvű iskolákban. Általános helyzetkép [The teaching of the Slovak language in schools in Slovakia where the teaching language is Hungarian. General situation]. Magyar Nyelvőr [Hungarian Language Guard] 141/3: 272–291. o. (In Hungarian).

Vančo Ildikó, 2019. A szlovák nyelvi készségek kialakítása a szlovákiai magyar tanítási nyelvű iskolák alsó tagozatán. [The development of Slovak language skills in the lower grades of schools with Hungarian as the medium of instruction in Slovakia] Magyar Nyelvőr 143/2: 138–150. o. (In Hungarian).

Downloads

Опубліковано

2022-12-28

Номер

Розділ

Дослідження