Міфопоетичний архетип Змія як лінгвокогнітивна матриця хаосу: від фольклорної традиції до мілітарного наративу сьогодення
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6726/2026-3-158-180Ключові слова:
архетип, Змій, лінгвокогнітивна матриця, Хаос, мілітарний наратив, методи дослідження, змієборствоАнотація
У статті досліджено трансформацію прадавнього міфологічного коду в сучасному мовному просторі України. Метою роботи є комплексне розкриття семантичних зрушень та лінгвокогнітивних особливостей переходу архетипу Змія з фольклорного контексту в сучасний військово-інформаційний простір. Матеріал дослідження становлять українські фольклорні тексти (казки, замовляння, легенди), поетичний доробок сучасних авторів (С. Жадан, Г. Крук, С. Поваляєва, О. Бик) та вітчизняний мілітарний дискурс (офіційні медіатексти, гасла, військовий сленг). Предметом виступають мовні засоби та лінгвокогнітивні механізми об’єктивації архетипу Змія як матриці Хаосу. Для досягнення поставленої мети використано комплекс наукових методів: лінгвокогнітивний та концептуальний аналіз — для виявлення ментальних структур і лінгвокультурних констант; елементи критичного дискурс-аналізу — для вивчення прагматичного потенціалу мілітарних текстів, а також описовий метод із прийомами контекстуально-семантичного інтерпретування мовних одиниць.
У результаті дослідження сформульовано висновки: в архаїчній свідомості лінгвокогнітивна матриця Змія історично уособлювала первісний хаос, хтонічну руйнацію, загрозу безпеці та порушення сакральних кордонів. Установлено, що в умовах сучасної війни відбулася потужна реактивація цього архетипу: образ ворога концептуалізується через змієморфні метафори — «двоголова гідра», «зміїне лігво», «московський аспід», а боротьба з ним лінгвістично маркується як сакральне змієборство. Аналіз творів сучасних українських поетів засвідчив, що архетип Змія виступає ключовим інструментом дегуманізації агресора, трансформуючи раціональний страх у міфопоетичну матрицю неминучої перемоги. Доведено, що використання таких мовних засобів маркує лінію фронту як межу між Космосом (порядком) і Хаосом, перетворюючи архаїчний код на динамічний інструмент конструювання нових смислів та психологічного захисту соціуму. Перспективи подальших досліджень полягають у порівняльному аналізі міфопоетичної матриці Хаосу в українському та інших європейських мілітарних наративах, а також у вивченні інших зооморфних архетипів, що актуалізувалися в дискурсі сучасної війни.
Посилання
1. Бик Олексій 2017. Вірші на руці: поезії. Київ: Видавництво Сергія Пантюка.
2. Войтович Валерій 2014. Українська міфологія. Енциклопедія народних вірувань. Київ: ФОП Стебеляк.
3. ГФК 1984. Героїко-фантастичні казки / упоряд., передм. та приміт. І. П. Березовського; відп. ред. Д. В. Павличко. Київ: Дніпро.
4. Дмитренко Микола 2004. Українська фольклористика другої половини XIX століття: школи, постаті, проблеми. Київ: Сталь.
5. Дунаєвська Лідія 1987. Українська народна казка. Київ: Вища школа.
6. Жадан Сергій 2023. Скрипниківка. Чернівці: Видавець Померанцев Святослав.
7. Журба Світлана 2026. Автобіографічний наратив в українській та зарубіжній модерністській прозі. Acta Academiae Beregsasiensis, Philologica 5/2: с. 248–260. https://doi.org/10.58423/2786-6726/2026-2-248-260
8. Кононенко Олексій уклад. 2025. Українські народні казки. Казки про чортів, відьом та надприродні явища. Харків: Фоліо.
9. Кравченко Юлія 2025. Особливості оніричних мотивів у сучасній українській малій прозі. Acta Academiae Beregsasiensis, Philologica 4/2: с. 190–202. https://doi.org/10.58423/2786-6726/2025-2-190-202
10. Крук Галина 2024. Стається і не перестає. Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га.
11. Меньок Віра – Періг Юлія 2025. Сакральний простір пам’яті у романі Анджея Стасюка «Ріка дитинства». Acta Academiae Beregsasiensis, Philologica 4/3: с. 185–204. https://doi.org/10.58423/2786-6726/2025-3-185-204
12. Поваляєва Світлана 2018. Після Криму: поезії. Львів: Видавництво Старого Лева.
13. Сирко Ірина 2026. Інтерпретація теми безумства в романній творчості Вальтера Скотта. Acta Academiae Beregsasiensis, Philologica 5/2: с. 301–315. https://doi.org/10.58423/2786-6726/2026-2-301-315
14. Сливинський Остап упоряд. 2023. Поміж сирен. Нові вірші війни: антологія української поезії 2022–2023. Харків: Vivat.
15. Deviatko, Nataliia 2026. Genre and stylistic features of fantasy works and the terminological history of the genre’s formation. Acta Academiae Beregsasiensis, Philologica 5/2: pp. 28–44. https://doi.org/10.58423/2786-6726/2026-2-28-44
16. Eliade, Mircea 1954. The Myth of the Eternal Return: Cosmos and History. Translated from the French by Willard R. Trask. Princeton: Princeton University Press.
17. Erben, Karel Jaromír 2009. Slovanské bájesloví / eds. Černý, Marcel – Kaleta, Petr – Bechyňová, Věnceslava. Praha: Etnologický ústav AV ČR – Slovanský ústav AV ČR.
18. Lévi-Strauss, Claude 1958. Anthropologie structurale. Paris: Plon.
19. Máchal, Jan 1918. Slavic mythology. In: Gray, Louis Herbert – Moore, George Foot eds. The mythology of all races. Volume III: Celtic, Slavic. Boston: Marshall Jones Company, pp. 215–330.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Кондратюк Ольга

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації. Водночас робота ліцензується за умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), що дозволяє іншим поширювати матеріал за умови належного посилання на автор(ів) та первинну публікацію в цьому журналі.
















