Новий переклад угорської поезії Дюли Ійеша «Egy mondat a zsarnokságról» українською мовою

Анотація

Статтю присвячено опису життєвого і творчого шляху угорського поета, прозаїка й драматурга Дюли Ійеша, представника руху угорських народних письменників, доробок якого відображає складну історію Угорщини ХХ століття, позначену революційними подіями, еміграцією та подальшим розчаруванням у соціалістичному ладі. Зазначено, що окремі твори Дюли Ійеша дійшли до українського читача у перекладах Юрія Шкробинця та Івана Петровція. Розглянуто історію створення й публікації його поезії «Слово про тиранію» (Egy mondat a zsarnokságról, 1950), написаної за диктатури Матяша Ракоші й оприлюдненої в дні угорської революції 1956 року, а також десятиліття її замовчування за радянської влади. Наголошено на тому, що поезія є одним із найсильніших і найсміливіших політичних творів угорської літератури ХХ століття, спрямованих проти ракоші-сталінської деспотії і водночас проти тиранії загалом як антигуманного світового явища. У цьому контексті проаналізовано новий український переклад твору, здійснений Лесею Мушкетик під назвою «Слово про тиранію» й опублікований 2025 року в журналі «Всесвіт». Проаналізовано художню структуру твору, побудовану на рефрені «там живе тиранія», що розгортає картину тотального гноблення – від матеріального світу до найінтимніших порухів душі, зачіпаючи приватне життя й дитинство людини. Особливу увагу приділено перекладацьким рішенням Лесі Мушкетик: вибору вільного вірша, частковому збереженню римованості засобом компенсації, відтворенню граматичних особливостей угорської мови – інесива (-ban, -ben) та сублатива (-ra, -re), які в оригіналі формують ритмічну й смислову тканину тексту. На прикладах показано перекладацькі трансформації – смисловий розвиток, граматичні заміни, лексичні доповнення, що передають експресію та емоційну напругу першотвору. Переклад Лесі Мушкетик передає атмосферу оригіналу, доносить до українського читача разючі рядки пісні-жалоби. Наголошено на злободенності поезії в контексті сучасних загроз демократії та посилення авторитарних тенденцій у світі. Зроблено висновок, що переклад адекватно відтворює атмосферу оригіналу й заклик до свободи, залишаючись першим повним українським перекладом поезії.