Політична комунікація і політична PR-комунікація: проблеми диференціації
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6726/2025-1-65-76Ключові слова:
комунікація, PR, контекст, ЗМІ, інтернет, дискурсАнотація
Політична комунікація є складним процесом взаємодії між політичними суб’єктами, медіа та громадськістю, з метою обміну інформацією, ідеями та цінностями. Вона відіграє важливу роль у формуванні суспільної думки, мобілізації електорату та забезпеченні ефективного функціонування демократичних процесів. Однак, разом з розвитком політичних комунікацій, відзначається необхідність розмежування між політичною комунікацією та політичною PR-комунікацією, які взаємопов’язані, але мають суттєві відмінності в своїх функціях та цілях.
У статті досліджено політичну комунікацію як процес передачі політичних повідомлень через різні канали комунікації, зокрема мас-медіа та міжособистісні зв’язки, підкреслюючи її важливість у демократичних суспільствах. Окрему увагу приділено ролі інтернету як новому каналу комунікації, який забезпечує прямий зв’язок між урядом та громадянами, сприяючи активному обговоренню політичних ініціатив та взаємодії через соціальні мережі. Вивчено взаємодію політичної та PR-комунікації, де перша зосереджується на інформаційній функції, а друга — на управлінні іміджем політичних акторів. Стаття також розглядає особливості політичного PR у цифрову епоху, зокрема в контексті соціальних мереж, де політичні повідомлення часто комбінуються з емоційними та маніпулятивними елементами. Автори підкреслюють важливість розмежування між політичною комунікацією та PR-комунікацією, враховуючи їх функціональні ролі, цільові аудиторії та методи впливу. Особливу увагу приділено викликам, пов’язаним з фейковими новинами та дезінформацією, що ускладнює відокремлення правдивої інформації від стратегій маніпуляції. Розглянуто важливість символізації та правильної декодування політичних повідомлень для ефективного сприйняття інформації аудиторією. Крім цього, проілюстровано критерії розмежування політичної комунікації і політичної PR-комунікації.
Метою статті є вивчення спільних і відмінних рис політичної комунікації та політичної PR-комунікації, а також розробка критеріїв для їх диференціації. Завдання дослідження включають з’ясування сутності обох понять, визначення їх впливу на громадську думку, політичну активність та демократичні процеси, а також окреслення критеріїв для розмежування політичної комунікації і PR-комунікації. У перспективі передбачено дослідження політичної комунікації і політичної PR-комунікації у різних соціокультурних контекстах.
Посилання
Kosar, Liudmyla 2018. Komunikatsiinyi instrumentarii dlia derzhavnykh sluzhbovtsiv [Communication Toolkit for Civil Servants]. Kyiv. (In Ukrainian)
Pronoza, Inna 2021. Rol politychnykh komunikatsii u suchasnomu informatsiinomu prostori [The role of political communications in the modern information space]. Naukovyi zhurnal «Politicus» 3: s. 75–80. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2021-3.12 (In Ukrainian)
Shorina, Tetiana 2024. Komunikatsiia yak sotsialne konstruiuvannia ta yii vymiry (na osnovi doslidzhen E. A. Vizera) [Communication as a social construction and its dimensions (based on the research of E. A. Wieser)]. In: Materialy Vseukrainskoho kruhloho stolu «Spivvidnoshennia sotsialnoho-indyvidualnoho u suchasnykh komunikatyvnykh protsesakh». Kyiv: Natsionalnyi aviatsiinyi universytet, s. 115–117. (In Ukrainian)
Bakir, Vian 2018. Intelligence Elites and Public Accountability: Relationships of Influence with Civil Society. London: Routledge.
Craig, Robert 1999. Communication theory as a field. Communication Theory 9/2: pp. 119–161. https://doi.org/10.1111/j.1468-2885.1999.tb00355.x
Kiraç, Ziya Kivanç 2022. Ideologies and Democracy: A Symbolic Approach. In: Chitadze, Nika ed. Global Dimensions of Democracy and Human Rights: Problems and Perspectives. Hershey: IGI Global, pp. 95–106. https://doi.org/10.4018/978-1-6684-4543-3.ch003
Norris, Pippa 2001. Political Communication. In: Smelster, Neil J. – Baltes, Paul B. eds. International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences. Amsterdam: Elsevier, pp. 11631–11640. https://doi.org/10.1016/B0-08-043076-7/04364-3
Pearce, Barnett 1989. Communication and the Human Condition. Carbondale: Southern Illinois University Press.