Мовна норма в медіадискурсі українців Румунії

Анотація

У статті досліджено особливості функціювання літературної норми в сучасному українськомовному медіадискурсі українців Румунії. Актуальність дослідження зумовлена специфікою мовного середовища української національної меншини, у якому взаємодіють українська літературна мова, місцеві українські говори, румунська мова та мови інших національних меншин. Мета роботи — визначити основні типи нормативної варіативності й відхилень від кодифікованої норми та з’ясувати чинники, що впливають на мовне оформлення медіатекстів. Матеріалом дослідження стали публікації часописів «Вільне слово» (2023, № 7–8) та «Український вісник» (2023, № 15–18). У роботі застосовано описовий, функційно-стилістичний та контекстуально-інтерпретаційний методи.

Установлено, що мовна практика досліджуваних медіа характеризується варіативністю на граматичному, лексико-семантичному, орфографічному, ономастичному та стилістичному рівнях. Виявлено порушення керування й узгодження, ненормативне слововживання, кальковані конструкції, недотримання окремих орфографічних правил, непослідовність у написанні власних назв і стилістично невмотивовані мовні засоби. Визначено основні чинники варіативності: вплив румунської мови та мов інших контактних спільнот, російськомовні моделі, функціювання місцевих українських говорів, рівень мовної компетентності авторів і недостатнє редакційне опрацювання текстів. Наголошено на необхідності розмежування власне нормативного порушення, міжмовної інтерференції, діалектної риси, авторської стилістичної особливості та редакційної помилки. Встановлено, що мовна якість текстів істотно залежить від типу автора, а в межах одного видання можуть співіснувати різні індивідуальні мовні стандарти. Обґрунтовано доцільність формування внутрішнього мовного стандарту українських медіа Румунії, який поєднував би збереження локальної мовної специфіки з дотриманням сучасної української літературної норми.