Активізація латентної продуктивної мовленнєвої компетентності дорослих у процесі вивчення другої мови

Анотація

У статті розглянуто стійкий розрив між рецептивними мовними знаннями та спонтанним продуктивним використанням мови серед дорослих, які вивчають другу мову. Попри багаторічне вивчення мови та наявність необхідних знань, чимало дорослих і далі відчувають труднощі в усному мовленні. Дослідження спирається на ключові теорії вивчення другої мови, зокрема гіпотезу афективного фільтра Крашена, гіпотезу мовного продукування Свейн та когнітивні моделі мовної обробки, з метою вивчення афективних, когнітивних і методичних чинників, пов’язаних із цим явищем. Підкреслено, що емпіричне дослідження ґрунтувалося на анкетуванні 80 дорослих респондентів, віком від 35 до 54 років, та було доповнене застосуванням критерію χ² для перевірки зв’язків між ключовими змінними. Описовий аналіз даних показав, що комунікативна тривожність, страх припуститися помилки, обмежені можливості для автентичного використання мови та перфекціонізм, пов’язаний із традиційними методами навчання, становлять основні бар’єри для продуктивного мовлення. Водночас статистичний аналіз висновків показав, що тривалість вивчення мови не мала статистично значущого зв’язку ні зі страхом припуститися помилки, ні з відчуттям недостатньої мовної компетентності, тоді як вищий рівень самооціненої мовної компетентності та частіше автентичне вживання мови були пов’язані зі значно нижчим рівнем тривожності. На основі отриманих результатів у дослідженні запропоновано поняття латентної продуктивної компетентності як концептуальної основи для пояснення того, чому мовні знання, накопичені впродовж багатьох років навчання, часто залишаються недоступними під час спонтанного спілкування. Зазначено, що запропонована рамка не покликана замінити наявні моделі засвоєння другої мови, а натомість інтегрує афективну, когнітивну та методичну перспективи для пояснення розвитку продуктивних мовних умінь у дорослих здобувачів. Наголошено на тому, що це розвідувальне пілотне дослідження ґрунтується на цільовій вибірці, отримані результати слід розглядати як орієнтовні, а не як такі, що можуть бути узагальнені на ширшу сукупність. У подальших дослідженнях доцільно залучати більші вибірки, сформовані шляхом випадкового відбору. Результати дослідження також мають практичне значення для навчання мов, оскільки підкреслюють важливість автентичної комунікації, продуктивної мовної практики та психологічно оптимального навчального середовища, що сприяє зниженню афективних бар’єрів у процесі спілкування.