Мовна доступність для українських біженців в Угорщині

Анотація

У статті досліджено можливості мовної доступності для українських біженців, які прибули до Угорщини внаслідок російсько-української війни, з особливим акцентом на міста Ніредьгаза та Кішварда. Поєднано аналіз мовного ландшафту з напівструктурованими інтерв’ю, виявлено, якою мірою українська мова присутня в офіційних установах, сферах послуг та місцевих підприємствах. Мета дослідження – з’ясувати, яку роль відіграє мовна доступність у повсякденному житті біженців та для їхньої соціальної інтеграції. У ході дослідження приділено увагу тому, які альтернативні рішення застосовують біженці та установи, що приймають їх, для подолання комунікаційних бар’єрів. Результати дослідження показують, що візуальна репрезентація української мови — на вебсайтах, інформаційних табличках та публічних написах — є обмеженою, тоді як в усному спілкуванні вона широко представлена. Це частково зумовлено тим, що у багатьох установах працюють фахівці із Закарпаття, які забезпечують мовну підтримку та неформальний переклад, особливо в медичних закладах. Дослідження підкреслює, що мовний ландшафт не відображає повною мірою реальні мовні практики, оскільки у повсякденній взаємодії спостерігаємо більш гнучке та динамічне багатомовне середовище. На місцевому рівні діють ініціативи, які сприяють інтеграції українців: курси угорської мови, можливість навчання рідною українською мовою в окремих школах, двомовні культурні заходи та підтримка громадських організацій. Хоча підприємства рідко використовують українську мову у візуальній комунікації, потреба в перекладі вебконтенту зростає, і в межах проєкту вже підготовлено кілька варіантів українських сайтів. У роботі наголошено на важливості доступної багатомовної інформації, особливо у сферах, де найбільше біженців, пропоновано шляхи подальшого розширення використання української мови в офіційній сфері та неформальних комунікативних просторах.