Вивчення угорських форм звертання та вітання для фінів (і не тільки)
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6726/2022-1-61-84Ключові слова:
звертання, форми вітання, вивчення мови, прагматична ком¬петенція, угорці, фіниАнотація
Вибір відповідних форм звертання і вітання є непростим завданням навіть для користувачів рідної мови, особливо внаслідок швидких змін живої мови протягом останніх 30 років. З метою реалізації успішної комунікації знайомство та засвоєння звертань на «ти» і на «Ви», номінальних форм (зокрема власних імен, прізвиськ, назв занять і професій, зменшувально-пестливих слів тощо) займає важливу роль у вивченні угорської мови як іноземної. Засвоєння лексичного багатства звертань і правил їх використання розвиває прагматичні компетенції студентів. Зважаючи на швидкі зміни форм звертання, підручники мови не встигають за всіма новаціями, тому саме від викладача залежить, наскільки він старається познайомити зі змінами в живій мові або ж принаймні дати певні орієнтири.
Особливий акцент на вивченні форм звертань необхідно приділяти при роботі з фінами, які належать до скандинавської культури. Зокрема, у фінській мові є форми звертання на «Ви», але вони користуються ними дуже рідко, настільки, що для молодшої генерації це викликає труднощі на практиці. Як засвідчують дослідження, у фінській мові рідко вживаються власне імена, прізвиська, зменшувально-пестливі форми, а правила їх використання кардинально відрізняються від тих, які є в угорській мові. Справжнім викликом для викладача є також знайомство з офіційними звертаннями: у фінській мові ними користуються дуже рідко, навіть більше: буває, що вони отримують іронічний, глузливий відтінок. Тому окрему увагу необхідно приділяти тому, як фінам слід звертатися до викладачів та співробітників університету, адже частина студентів продовжують вивчення мови в Угорщині.
Хоча форми вітань не є органічною частиною звертань, проте стосуються теми використання «ти-Ви», а при офіційних звертаннях – особливо на письмі та при звертанні до незнайомих осіб (наприклад, Шановна пані президент!) – зазвичай вимагають звертання на «Ви». Викладач-мовник повинен постійно наголошувати і те, що в угорській мові частина форм вітань – і без конкретних формальних елементів, які вказують на форму «ти» або «Ви» – є неформальними, що передбачають звертання на «ти» (наприклад: szia, szervusz (привіт)), а інша частина – формальними, офіційними (наприклад: Jó napot kívánok! (Добрий день!), Viszontlátásra! (До побачення!)), тож завжди вимагають звертання на «Ви». На засвоєння офіційних форм вітань особливу увагу необхідно звертати у випадку тих студентів, у яких у рідній мові такими користуються рідко.
У публікації на основі власних досліджень запропоновано приклади практичних вправ, ідей стосовно вивчення звертань. Поруч із традиційними методами (завдання з перекладу), ми завдяки багаторічному практичному досвіду роботи розробили також ігрові завдання. Наші приклади можуть стати зразком і для тих мовників, які працюють не з фінами, при розробці власних матеріалів.
Посилання
Anaja, Markus 2021. Protokollaopas maanpuolustajalle [Protocol guide for national defenders]. Helsinki: Sotilasperinteen seura ry. https://maanpuolustusmitali.fi/wp-content/uploads/2021/09/Maanpuolustustajan-protokollaopas.pdf. (In Finnish).
Balázs Géza 1993. Kapcsolatra utaló (fatikus) elemek a magyar nyelvben [Phatic elements in the Hungarian language]. Nyelvtudomány Értekezések 137. Budapest: Akadémiai Kiadó (In Hungarian).
Bencze Lóránt 2005. Politeness in Hungary: Uncertainty in a changing society. In: Kickey, Leo – Stewart, Miranda eds. Politeness in Europe. Clevedon: Multilingual Matters. pp. 237–246.
Deme László – Grétsy László – Wacha Imre szerk. 1999. Nyelvi illemtan [Linguistic etiquette]. Budapest: Szemimpex Kiadó (In Hungarian).
Domonkosi Ágnes 2002. Megszólítások és beszédpartnerre utaló elemek nyelvhasználatunkban [Address forms and elements referring to the interlocutor used in Hungarian]. A Debreceni Egyetem Magyar Nyelvtudományi Intézetének Kiadványai 79. Debrecen: A Debreceni Egyetem Magyar Nyelvtudományi Intézete (In Hungarian).
Domonkosi Ágnes 2010. Variability in Hungarian address forms. Acta Linguistica Hungarica 57. pp. 29–52.
Domonkosi Ágnes 2018. The Socio-Cultural Values of Hungarian V forms of Address. ERUDITIO–EDUCATIO 13(3), pp. 61–72.
Durst Péter 2013. Hungarian the easy way 1. Coursebook. Design Kiadó.
Durst Péter 2017. Lépésenként magyarul 1. Magyar nyelvkönyv kezdőknek. [Hungarian: Step by step. Hungarian coursebook for beginners]. Szerzői kiadás (In Hungarian).
Engelberg, Mila 1998. Sukupuolistuneet ammattinimikkeet [Gendered occupational terms]. Virittäjä 1/1998, 74–92. (In Finnish).
Erdős József – Prileszky Csilla 2002. Halló, itt Magyarország II. [Hallo, this is Hungary]. Negyedik, javított kiadás. Akadémiai Kiadó (In Hungarian).
Isosävi, Johanna – Lappalainen, Hanna 2015: Johdanto [Introduction]. In: Isosävi, Johanna és Lappalainen, Hanna szerk. Saako sinutella vai täytyykö teititellä? Tutkimuksia eurooppalaisten kielten puhuttelukäytännöistä [Addressing people with T or V? Studies on address practices in Europian languages]. Helsinki: Finnish Literature Society. 9–13. (In Finnish).
Isosävi, Johanna – Vecsernyés Ildikó 2022. Addressing, greeting and related gestures in the opening sequences of Finnish, French and Hungarian YouTube videos. In: Contrastive pragmatics: a cross-cultural disciplinary journal 7/35. 1–34.
Koutny, Ilona 2009. Rendszerváltozás – nyelvi változás [Hungarian political system change – changes in language]. THL2 (1–2). pp. 79-90. http://real.mtak.hu/74773/1/THL2_2009_1-2_079-090.pdf (In Hungarian).
Kovács Magdolna – Tánczos, Outi 2015. Hapuilua pimeässä? Unkarin muuttuvat puhuttelukäytännöt [Fumbling in the dark? Changing addressing practices in Hungarian]. In: Isosävi, Johanna és Lappalainen, Hanna szerk. Saako sinutella vai täytyykö teititellä? Tutkimuksia eurooppalaisten kielten puhuttelukäytännöistä [Addressing people with T or V? Studies on address practices in Europian languages]. Helsinki: Finnish Literature Society. 241–261. (In Finnish).
Lappalainen, Hanna 2015. Sinä vai te vai sekä että? Puhuttelukäytännöt suomen kielessä [T or V or both? Addressing practices in Finnish]. In: Isosävi, Johanna és Lappalainen, Hanna szerk. Saako sinutella vai täytyykö teititellä? Tutkimuksia eurooppalaisten kielten puhuttelukäytännöistä [Addressing people with T or V? Studies on address practices in Europian languages]. Helsinki: Finnish Literature Society. 72–104. (In Finnish).
Lappalainen, Hanna – Ildikó Vecsernyés (in press). Comparing address practices in the Finnish and Hungarian ‘Got Talent’ TV programmes. In: Baumgarten, Nicole –Vismans, Roel eds. Forms of address in contrastive contexts. Topics in address research. Amsterdam: John Benjamins.
Markus, Kaija –Vecsernyés Ildikó –Wichmann, Irene 2021. Unkaria helposti 1. [Easy Hungarian 1.]. Porvoo: Suomi–Unkari Seura (In Finnish).
Maróti Orsolya 2019. Politeness and pragmatic competence in teaching Hungarian as a second language: successes and pitfalls. In: Szende Thomas – Alao, Georges eds. Pragmatic and cross-cultural competences: Focus on politeness. Peter Lang. Bruxelles, Bern, Berlin, New York, Oxford, Wien. pp. 187–203.
Maticsák Sándor 1996. Megszólítás, köszönés és névhasználat a finn és magyar nyelvkönyvekben [Addressing, greeting and use of names in Finnish and Hungarian language books]. In: Keresztes László – Maticsák Sándor szerk. Finnisch-ugrische kontrastive Untersuchungen II [Finno-Ugrian Contrastive Research II]. Universität Jyväskylä. Hungarologische Beiträge 6. 151–161. o. (In Hungarian).
Paunonen, Heikki 2010. Kun Suomi siirtyi sinutteluun. Suomalaisten puhuttelutapojen murroksesta 1970-luvulla [When Finland switched over to using T. On the change of Finnish addressing practices in the 1970s]. In: Lappalainen, Hanna – Sorjonen, Marja–Leena – Vilkuna, Maria szerk. Kielellä on merkitystä: näkökulmia kielipolitiikkaan [Language matters: aspects of language policy]. 325–368. (In Finnish).
Seppänen, Eeva-Leena 1989. Henkilöön viittaaminen puhetilanteessa [Person references during conversations]. In: Auli Hakulinen szerk. Suomalaisen keskustelun keinoja 1 [Means of discourse in the Finnish language 1] (Kieli 4). Helsinki: Helsingin yliopiston suomen kielen laitos (In Finnish). 195–222.
Sólyom, Erika 2011: Linguistic address systems in post-1989 Hungarian urban discourse. In: Steven Tötösy de Zepetnek – Louise O. Vasvári eds. Comparative Hungarian Cultural Studies. West Lafayette: Purdue University Press. pp. 284–294.
Szita Szilvia – Pelcz Katalin 2014. MagyarOK. Magyar nyelvkönyv A2+ 2. kötet [MagyarOK. Hungarian coursebook A2+ Part 2]. Pécs: Pécsi Tudományegyetem (In Hungarian).
Szita Szilvia – Pelcz Katalin 2016. MagyarOK Magyar nyelvkönyv B1+ 3. kötet [MagyarOK. Hungarian coursebook B1+ Part 3]. Pécs: Pécsi Tudományegyetem (In Hungarian).
Varga Judit 1996. A magyar és finn udvariassági stratégiáról: a magyar és a finn megszólítási módok [On the strategies of Hungarian and Finnish politeness: address forms in Hungarian and Finnish]. In: Keresztes László – Maticsák Sándor szerk. Finnisch-ugrische kontrastive Untersuchungen II. [Finno-Ugrian Contrastive Research II] Universität Jyväskylä. Hungarologische Beiträge 6. 105–115. o. (In Hungarian).
URL1: https://wordwall.net/hu (Accessed: 23.05.2022.)
URL2: Susanna Pekkarinen: Miesurheilijoita ylistetään mörköinä, enkeleinä ja jättiläisinä – naisista tunnetuin on Äitee, ja professorin mielestä se kertoo asenteistamme [Male athletes are praised as bogey-men, angels or giants – the most famous female is The Mum, and according to the professor it tells about our attitudes]. https://yle.fi/uutiset/3-12203203 (Accessed: 23.06.2022.)
URL3: https://nyilvantarto.hu/hu/statisztikak?stat=kozerdeku (In Hungarian). (Accessed: 23.06.2022.)
URL4: http://magyarnevek.hu/nevek/utonevstatisztika (In Hungarian). (Accessed: 23.06.2022.)
URL5: https://nevekneked.hu/ (In Hungarian). (Accessed: 23.06.2022.)
