Архаїзація запозичених слів в Угорщині та за її межами

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.58423/2786-6726/2022-2-149-160

Ключові слова:

запозичене слово, повна архаїзація, часткова архаїзація, мова-посередник, контактна мова

Анотація

У статті зроблено спробу аналізу тих запозичених в угорській мові слів, які в Угорщині вже вважаються застарілими, а на інших мовних територіях ще належать до активної лексики. Переважно це пояснюється тим, що мовці регіонів запозичили їх із контактних мов, тобто користуються ними за зразками сербської, хорватської, словенської, німецької, словацької, української або румунської мов. Архаїзація може бути повною, поширюватися на все слово, в такому випадку застарілими є всі зна­чення слова, проте трапляється, що застарілим є тільки одне зі значень слова, тоді це вважається частковою архаїзацією. Запозичене слово, яке застаріло в материн­ській державі, або ж його відповідник може проявитися у мовленні різних регіонів, а іноді вживається у мовленні тільки якогось одного регіону. Наприклад, застаріле в Угорщині слово «advokát» (адвокат) у значенні ’ügyvéd, jogtanácsos’ (ад­вокат, юрисконсульт) використовується в угорських мовних варіантах у Трансіль­ванії, Фелвідейку, Воєводині, Закарпатті, Хорватії, Прекмур’ї. Застарілий іменник «bazár» (базар) у значенні ’роздрібна торгівля’ використовується лише у Фелвідейку у варіантах «bazár» (базар) та «autóbazár» (автобазар) за словацьким зразком, де так позначають місце торгівлі вживаними авто. На перший погляд, такі збіги є цілком випадковими, коли те саме слово в одній мові архаїзується, мовці ним більше не користуються, а в іншій мові воно ще потрібне, і мовці ним користуються, не дозволяючи йому застаріти. Однак таке явище має і раціональне пояснення. Необхідно не забувати, що запозичення чужих слів – це не таке явище, яке від­бувається однаково у різних мовах, тож шлях запозиченого з контактної мови слова не обов’язково  збігається з етимологією застарілого в Угорщині запозиченого слова. Для правильної оцінки необхідно брати до уваги час, місце та спосіб запозичення. Досить багато запозичених слів потрапило в угорську мову в Угорщині за посередництва німецької, а їх відповідники у сербській угорській переважно потрапляли через французьку та сербську. Серед них були і архаїзми. Наприклад, застаріле слово німецького походження «kredit» (кредит) вживається в угорській Угорщини у значенні ’hitel’ (кредит). У мовленні жителів Воєводина слово «kredit» має французько-сербське походження і означає, по-перше, ’hitel, kölcsön’ (кредит), а, по-друге, ’сума, яку можна використати для розмови на мобільному телефоні; або­немент’. У першому значенні присутнє в Трансільванії, Хорватії, Прекмур’ї, Бурген­ланді, а у другому – крім Воєводини, також у Трансільванії та Фелвідейку. Явище може бути пов’язане і з тим, що мовці, які живуть у регіонах поза межами Угорщини, рідше користуються угорськими відповідниками застарілих запози­чених слів або ж зовсім їх не знають, тому під впливом іншої мови користу­ються запозиченими словами. У таких випадках замість іменника «hitel» вико­ристовують іменник «kredit» (кредит).

Біографія автора

Ласло ЧІКОШ МОЛНАР, Новосадський університе

PhD. Новосадський університет, викладач університету, Сербія

Посилання

Kovács Kálmán szerk., 1968–1975. Szerbhorvát–magyar szótár I-III. [Serbo-Croatian-Hungarian dictionary]. Újvidék: Tartományi Tankönyvkiadó Intézet (In Hungarian, In Serbian).

Lanstyák István, 2011. A határon túli magyar szókészlet eredet szerinti rétegei, [Layers of origin of the Hungarian vocabulary beyond the border] In: Szabómihály Gizella – Lanstyák István szerk. Magyarok Szlovákiában VII., Somorja: Fórum Kisebbségkutató Intézet, 88–112. (In Hungarian).

Mićunović, Ljubo, 1988. Savremeni rečnik stranih reči [Modern dictionary of foreign words]. Novi Sad – Nikšić: Književna zajednica Novog Sada, Univerzitetska riječ (In Serbian).

Molnár Csikós László, 2017. Regionális idegen szavak a vajdasági magyar nyelvhasználatban, [Regional foreign words in the use of the Hungarian language in Vojvodina] In: Gróf Annamária – Kolláth Anna – Szoták Szilvia szerk. Szélrózsa, A Termini Magyar Nyelvi Kutatóhálózat 2014. évi lendvai konferenciájának anyaga [Wind Rose. Material of the 2014 Lendva conference of the Termini Hungarian Language Research Network Hungarian Language for Foreigners]. Budapest: Termini Egyesület, 61–71. o. (In Hungarian).

Szabómihály Gizella – Lanstyák István – Vančóné Kremmer Ildikó – Simon Szabolcs, 2011. Idegen szavak a magyar nyelv szlovákiai változataiban [Foreign words in the slovakian versions of the Hungarian language]. In: Szabómihály Gizella – Lanstyák István szerk. Magyarok Szlovákiában VII. [Hungarians in Slovakia VII.], Somorja: Fórum Kisebbségkutató Intézet, 243–252. (In Hungarian).

Tótfalusi István, 2008. Idegenszó-tár: Idegen szavak értelmező és etimológiai szótára [Foreign Vocabulary: An interpretive and etymological dictionary of foreign words]. Budapest: Tinta Könyvkiadó (In Hungarian).

Zaicz Gábor szerk., 2006. Etimológiai Szótár. Magyar szavak és toldalékok eredete [Etymological Dictionary Origin of Hungarian words and suffixes]. Budapest: Tinta Könyvkiadó (In Hungarian).

URL1: Termini Szótár http://termini.nytud.hu/htonline/htlista.php?action=searchbox (Accessed: 29. november 2021)

Downloads

Опубліковано

2022-12-28

Номер

Розділ

Дослідження