«Закудикання дороги» – етимологічне коріння й сучасне сприйняття мовного табу українцями

Анотація

У народній культурі українців дорога має символічне, сакральне значення. Дорога є місцем, яке пов’язане з різними аспектами буття, включно з численними небезпеками, де, за народними віруваннями, люди зустрічаються з нечистою силою. У багатьох слов’янських культурах існує давня заборона розпитувати людину про її подальші плани/дії, зокрема, ставити запитання «Куди йдеш?». Це табу ґрунтується на вірі в те, що озвучування своїх планів може накликати невдачу. Така заборона може бути пов’язана ще з анімістичними уявленнями певних народів та віруваннями в силу слова. Стаття присвячена аналізу витоків табуювання вислову «закудикати дорогу» та виявленню ставлення до нього сучасних українців. Дослідження засвідчило, як архаїчні мовні табу видозмінюються й адаптуються до сучасності, зберігаючи при цьому своє первісне значення. Методом анкетування було опитано 208 респондентів із 23 областей України. Виявлено, що запитання «Куди йдеш?» є неприйнятним для 25% респондентів. Аналіз територіального розподілу респондентів не виявив чіткого регіонального розмежування в трактуванні цього питання. Заборона питання «Куди йдеш?» призвела до появи в українській мові особливих дієслів «закудикати», «кудикати». Вивчення етнографічних, лексикографічних джерел ХІХ ст. та етимологічний аналіз слова «куди» й похідного від нього «закудикання», зокрема їх зв’язок із назвою злого духа «Куд», розкрили причини, чому це слово-запитання вважається табуйованим. Встановлено, що поняття «закудикання» відображає синтез архаїчних побутових вірувань, пов’язаних із дорогою, які залишаються актуальними для частини українців і в ХХІ ст.: 51,4% опитаних цей вислів сприймають як погану прикмету, що сигналізує про подальшу невдачу в дорозі чи справах і викликає переважно негативні почуття: здивування (31,3%), обурення (27,9%), цікавість (20,7%), страх (9,1%), сором (4,3%); 32,7% опитаних зазначають, що частіше забороняють «закудикувати» люди певного віку, статі або соціального статусу, зокрема жінки старшого віку. Результати дослідження свідчать про те, що мовні табу залишаються важливою частиною міжособистісної комунікації, зберігаючи культурні традиції й водночас демонструючи гнучкість та адаптивність мови до нових соціальних умов.