Лексичні матриці в рамках соціолінгвістичної та психолінгвістичної теорії: приклад перемикання кодів між французькою та англійською мовами

Анотація

У статті досліджено феномен франко-англійського кодового перемикання в рамках психолінгвістичної теорії, пропоновано всебічний аналіз його когнітивних, лінгвістичних та соціолінгвістичних аспектів. Кодове перемикання, визначене як чергування двох або більше мов у межах однієї комунікативної взаємодії, розглянуто через фундаментальні теорії У. Вайнрайха, С. Поплак, Дж. Дж. Гамперза та К. де Бота. Увагу зосереджено на психолінгвістичні моделі, зокрема модель мовленнєвого продукування У. Левелта, яка включає етапи концептуальної підготовки, граматичного кодування, фонологічного кодування та артикуляції. Модель двомовного лексикону К. де Бота припускає, що лексикони різних мов утворюють взаємопов’язані підсистеми в єдиній структурі, що забезпечує плавне кодове перемикання через вибір лем та пошук словесних форм. Концепція матричної мови, запропонована Ф. Грожаном, підкреслює, як двомовні мовці функціонують у мономовному або двомовному режимах, а коактивація мов сприяє динамічним лінгвістичним переходам. З лінгвістичної перспективи проаналізовано обмеження, такі як правило еквівалентності С. Поплак, що забезпечує структурну сумісність, та мінімалістичний підхід Дж. МакСвана, який розглядає кодове перемикання як злиття лексиконів у єдиній граматичній системі. Виклики строгим обмеженням, як-от принцип управління, свідчать про гнучкість двомовного мовлення, на яку впливають соціальні та прагматичні чинники. Франко-англійське кодове перемикання, поширене в медіа про моду та стиль життя, демонструє, як французькі терміни, такі як laissez-faire, je ne sais quoi та rendezvous, інтегруються в англійський дискурс для створення відчуття вишуканості та культурного престижу. Ці терміни часто функціонують як запозичення або кодові перемикання, відображаючи двомовну компетенцію та культурну сигналізацію. Кодове перемикання є маркером ідентичності та престижу, особливо в глобалізованих контекстах. Підкреслено когнітивну гнучкість двомовних мовців, як зазначає Е. Бялісток, та роль соціального контексту у виборі мови, як обговорюють П. Ауер та Б. Сполскі. Приклади з медіа текстів ілюструють, як французькі терміни посилюють риторичну виразність, зберігаючи англійські граматичні норми. Наголошено на тому, що франко-англійське кодове перемикання відображає складну взаємодію когнітивних процесів, лінгвістичних структур і культурних динамік, надаючи цінні інсайти про двомовну комунікацію та її ролі в сучасному дискурсі.