Лексичні матриці в рамках соціолінгвістичної та психолінгвістичної теорії: приклад перемикання кодів між французькою та англійською мовами
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6726/2025-3-126-139Ключові слова:
перемикання кодів, психолінгвістика, двомовність, матрична мова, лексичний пошук, франко–англійське кодове перемикання, соціолінгвістика, граматичні обмеженняАнотація
У статті досліджено феномен франко-англійського кодового перемикання в рамках психолінгвістичної теорії, пропоновано всебічний аналіз його когнітивних, лінгвістичних та соціолінгвістичних аспектів. Кодове перемикання, визначене як чергування двох або більше мов у межах однієї комунікативної взаємодії, розглянуто через фундаментальні теорії У. Вайнрайха, С. Поплак, Дж. Дж. Гамперза та К. де Бота. Увагу зосереджено на психолінгвістичні моделі, зокрема модель мовленнєвого продукування У. Левелта, яка включає етапи концептуальної підготовки, граматичного кодування, фонологічного кодування та артикуляції. Модель двомовного лексикону К. де Бота припускає, що лексикони різних мов утворюють взаємопов’язані підсистеми в єдиній структурі, що забезпечує плавне кодове перемикання через вибір лем та пошук словесних форм. Концепція матричної мови, запропонована Ф. Грожаном, підкреслює, як двомовні мовці функціонують у мономовному або двомовному режимах, а коактивація мов сприяє динамічним лінгвістичним переходам. З лінгвістичної перспективи проаналізовано обмеження, такі як правило еквівалентності С. Поплак, що забезпечує структурну сумісність, та мінімалістичний підхід Дж. МакСвана, який розглядає кодове перемикання як злиття лексиконів у єдиній граматичній системі. Виклики строгим обмеженням, як-от принцип управління, свідчать про гнучкість двомовного мовлення, на яку впливають соціальні та прагматичні чинники. Франко-англійське кодове перемикання, поширене в медіа про моду та стиль життя, демонструє, як французькі терміни, такі як laissez-faire, je ne sais quoi та rendezvous, інтегруються в англійський дискурс для створення відчуття вишуканості та культурного престижу. Ці терміни часто функціонують як запозичення або кодові перемикання, відображаючи двомовну компетенцію та культурну сигналізацію. Кодове перемикання є маркером ідентичності та престижу, особливо в глобалізованих контекстах. Підкреслено когнітивну гнучкість двомовних мовців, як зазначає Е. Бялісток, та роль соціального контексту у виборі мови, як обговорюють П. Ауер та Б. Сполскі. Приклади з медіа текстів ілюструють, як французькі терміни посилюють риторичну виразність, зберігаючи англійські граматичні норми. Наголошено на тому, що франко-англійське кодове перемикання відображає складну взаємодію когнітивних процесів, лінгвістичних структур і культурних динамік, надаючи цінні інсайти про двомовну комунікацію та її ролі в сучасному дискурсі.
Посилання
1. Holovach, T. M. 2016. Ekzotyzmy yak markery mizhkulturnoi komunikatsii (na materiali suchasnykh anhlomovnykh mediatekstiv): dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata filolohichnykh nauk [Exotisms as Markers of Intercultural Communication (Based on Contemporary English-Language Media Texts): Dissertation for the Degree of Candidate of Philological Sciences]. Lviv: Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka.
2. Auer, Peter 1984. The pragmatics of code-switching: a sequential approach. In: Milroy, Lesley – Muysken, Pieter eds. One Speaker, Two Languages: Cross-Disciplinary Perspectives on Code-Switching. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 115–135.
3. Auer, Peter 2002. Introduction: Bilingual Conversation revisited. In: Auer, Peter ed. Code-Switching in Conversation. Language, Interaction and Identity. London: Routledge, pp. 1–24.
4. Bialystok, Ellen – Craik, Fergus – Luk, Gigi 2008. Cognitive control and lexical access in younger and older bilinguals. Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory and Cognition 34/4: pp. 859–873. https://doi.org/10.1037/0278-7393.34.4.859
5. Blom, Jan-Petter – Gumperz, John 1972. Social meaning in linguistic structures: Code-switching in northern Norway. In: Gumperz, John – Hymes, Dell eds. Directions in Sociolinguistics: The Ethnography of Communication. New York: Holt, Rinehart and Winston, pp. 407–434.
6. Chomsky, Noam 1995. The Minimalist Program. Cambridge, MA: MIT Press.
7. Clyne, Michael 2003. Dynamics of Language Contact. English and Immigrant Languages. Cambridge: Cambridge University Press.
8. De Bot, Kees – Schreuder, Robert 1993. Word production and the bilingual lexicon. In: Schreuder, Robert – Weltens, Bert eds. The Bilingual Lexicon. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, pp. 191–214.
9. Di Sciullo, Anne-Marie – Muysken, Pieter – Singh, Rajendra 1986. Government and code-mixing. Journal of Linguistics 22: pp. 1–24.
10. Gardner-Chloros, Penelope 2009. Code-switching. Cambridge: Cambridge University Press.
11. Grosjean, François 1982. Life with Two Languages. An Introduction to Bilingualism. Cambridge, MA: Harvard University Press.
12. Grosjean, François 1989. Neurolinguists, beware! The bilingual is not two monolinguals in one person. Brain and Language 36: pp. 3–15.
13. Heredia, Roberto R. – Altarriba, Jeanette eds. 2014. Foundations of Bilingual Memory. New York: Springer.
14. Levelt, Willem J. M. 1989. Speaking: From Intention to Articulation. Cambridge, MA: MIT Press.
15. MacSwan, Jeff 2005. Code-switching and generative grammar: a critique of the MLF model and some remarks on “modified minimalism”. Bilingualism: Language and Cognition 8/1: pp. 1–22.
16. Poplack, Shana 1978. Syntactic structure and social function of code-switching. In: Duran, Richard ed. Latino Language and Communicative Behaviour. New York: Ablex Publishing Corporation, pp. 169–184.
17. Romaine, Suzanne 1995. Bilingualism (Second Edition). Oxford: Basil Blackwell.
18. Spolsky, Bernard 2009. Prolegomena to a sociolinguistic theory of public signage. In: Shohamy, Elana – Gorter, Durk eds. Linguistic Landscape. Expanding the Scenery. New York–London: Routledge, pp. 25–39.
19. Weinreich, Uriel 2011. Languages in Contact. French, German and Romansh in Twentieth-Century Switzerland. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
20. Woolford, Ellen – Washabaugh, William eds. 1983. The Social Context of Creolization. Ann Arbor: Karoma Publishers.
Downloads
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Olga Kosovych, Shon Olena

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації. Водночас робота ліцензується за умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), що дозволяє іншим поширювати матеріал за умови належного посилання на автор(ів) та первинну публікацію в цьому журналі.











