Трансфер між вивченням музики та другої мови через виконавчі функції: огляд наукової літератури з фокусом на інгібіторному контролі
DOI:
https://doi.org/10.58423/2786-6726/2026-2-131-147Ключові слова:
музичне навчання, вивчення другої мови, інгібіторний контроль, виконавчі функції, нейрохімічні механізми, мовний контроль, трансфер між музикою та мовоюАнотація
Сучасна наукова література свідчить, що вивчення музики може сприяти засвоєнню другої мови (L2) та інституційно організованому навчанню другої мови, причому особи з музичною підготовкою часто демонструють кращі, ніж їхні однолітки, результати у завданнях, що потребують інгібіторного контролю (IC). Цю виявлену когнітивну перевагу часто пояснюють спільним, доменно-загальним ресурсом. Спираючись на літературу про інгібіторний контроль у зв’язку з музичним навчанням (D’Souza et al., 2018; Cores-Bilbao et al., 2019), ми припустили, що когнітивне перетинання між музикою та інституційно організованим вивченням мови може виникати завдяки інгібіторному контролю, сформованому під час навчання гри на музичному інструменті, і що такий трансфер може слугувати каталізатором для вивчення L2. Основна мета публікації полягає в тому, щоб з’ясувати, чи можна вважати посилений інгібіторний контроль, набутий під час інституційного навчання гри на музичному інструменті, відповідальним за переваги у вивченні L2.
Нейронні механізми інгібіторного контролю є важливими для постійного пригнічення нецільових лексичних конкурентів у білінгвізмі (Abutalebi–Green, 2007; Zendel–Alain, 2009; Schön–Tillmann, 2015; Patel–Morgan, 2016). Інгібіторний контроль також підтримує керування моторним гальмуванням, необхідним для інструментального музичного виконання. Однак ці два процеси істотно відрізняються. У межах ширшого дослідження ця стаття розглядає, чому нейрохімічні основи інгібіторного контролю можуть не забезпечувати прямого зв’язку між музикою та вивченням L2, приділяючи особливу увагу тому, чому інгібіторний контроль, сформований у процесі практичного навчання гри на музичному інструменті, може не функціонувати як головний чинник посилення успішності у вивченні L2. Хоча мовлення та музичне виконання керуються частково відмінними нейрокогнітивними механізмами — відповідно асоціативним інгібіторним контролем і високорівневим моторним контролем, — у статті стверджується, що музика все ж може функціонувати як потужна когнітивна опора для мовного розвитку.
Посилання
1. Abutalebi, J. – Annoni, J.-M. – Zimine, I. – Pegna, A. J. – Seghier, M. L. – Lee-Jahnke, H. – Lazeyras, F. – Cappa, S. F. – Khateb, A. 2008. Language control and lexical competition in bilinguals: an event-related fMRI study. Cerebral Cortex 18/7: pp. 1496–1505. https://doi.org/10.1093/cercor/bhm182
2. Abutalebi, J. – Green, D. 2007. Bilingual language production: The neurocognition of language representation and control. Journal of Neurolinguistics 20/3: pp. 242–275. https://doi.org/10.1016/j.jneuroling.2006.10.003
3. Bialystok, E. – Craik, F. – Klein, R. – Viswanathan, M. 2004. Bilingualism, aging, and cognitive control: evidence from the Simon task. Psychology and Aging 19/2: pp. 290–303. https://doi.org/10.1037/0882-7974.19.2.290
4. Bidelman, G. M. – Gandour, J. T. – Krishnan, A. 2011. Cross-domain effects of music and language experience on the representation of pitch in the human auditory brainstem. Journal of Cognitive Neuroscience 23/2: pp. 425–434. https://doi.org/10.1162/jocn.2009.21362
5. Chobert, J. – Besson, M. 2013. Musical expertise and second language learning. Brain Sciences 3/2: pp. 923–940. https://doi.org/10.3390/brainsci3020923
6. Choudhury, A. – Sahu, T. – Ramanujam, P. L. – Banerjee, A. K. – Chakraborty, I. – Kumar, A. R. – Arora, N. 2018. Neurochemicals, behaviours and psychiatric perspectives of neurological diseases. Neuropsychiatry 8/1: pp. 395–424. https://doi.org/10.4172/Neuropsychiatry.1000361
7. Cores-Bilbao, E. – Fernández-Corbacho, A. – Machancoses, F. – Fonseca-Mora, M. C. 2019. A music-mediated language learning experience: students’ awareness of their socio-emotional skills. Frontiers in Psychology 10: pp. 2238. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02238
8. Costa, A. 2005. Lexical access in bilingual production. In: Kroll, J. F. – De Groot, A. M. B. eds. Handbook of bilingualism: Psycholinguistic approaches. Oxford: Oxford University, pp. 308–325. https://doi.org/10.1093/oso/9780195151770.003.0018
9. D’Souza, A. – Moradzadeh, L. – Wiseheart, M. 2018. Musical training, bilingualism, and executive function: working memory and inhibitory control. Cognitive Research: Principles and Implications 3/1: pp. 1–18. https://doi.org/10.1186/s41235-018-0095-6
10. Dabóczy, M. 2019. Possible correlation between musical and language gift. In: Bátyi, Sz. ed. Language – teaching, learning, representation, processing. Studies in Psycholinguistics 6. Veszprém: University of Pannonia, pp. 59–69.
11. Dijkstra, T. – van Heuven, W. J. B. 1998. The BIA model and bilingual word recognition. In: Grainger, J. – Jacobs, A. M. – Jacobs, A. eds. Localist connectionist approaches to human cognition. New York: Lawrence Erlbaum Associates, pp. 189–225.
12. Fonyó, A. 2011. Az orvosi élettan tankönyve [A Textbook of Medical Physiology]. Medicina Könyvkiadó Zrt. (In Hungarian)
13. Galuske, R. A. W. – Munk, M. H. J. – Singer, W. 2019. Relation between gamma oscillations and neuronal plasticity in the visual cortex. Proceedings of the National Academy of Sciences 116/46: pp. 23317–23325. https://doi.org/10.1073/pnas.1901277116
14. Gangrade, A. 2012. The effect of music on the production of neurotransmitters, hormones, cytokines, and peptides: a review. Music and Medicine 4/1: pp. 40–43.
15. Green, D. W. 1998. Mental control of the bilingual lexico-semantic system. Bilingualism: Language and Cognition 1: pp. 67–81. https://doi.org/10.1017/S1366728998000133
16. Green, D. W. – Abutalebi, J. 2013. Language control in bilinguals: The adaptive control hypothesis. Journal of Cognitive Psychology 25/5: pp. 515–530. https://doi.org/10.1080/20445911.2013.796377
17. Hennessy, S. L. – Sachs, M. E. – Ilari, B. – Habibi, A. 2019. Effects of music training on inhibitory control and associated neural networks in school-aged children: a longitudinal study. Frontiers in Neuroscience 13: pp. 1080. https://doi.org/10.3389/fnins.2019.01080
18. Howard, S. J. – Johnson, J. – Pascual-Leone, J. 2014. Clarifying inhibitory control: Diversity and development of attentional inhibition. Cognitive Development 31: pp. 1–21. https://doi.org/10.1016/j.cogdev.2014.03.001
19. Jonas, P. – Buzsaki, Gy. 2007. Neural inhibition. Scholarpedia 2/9: pp. 3286. https://doi.org/10.4249/scholarpedia.3286
20. Kuo, Y.-L. – Kutch, J. J. – Fisher, B. E. 2019. Relationship between Interhemispheric Inhibition and Dexterous Hand performance in Musicians and Non-musician, Scientific Reports 9: pp. 11574. https://doi.org/10.1038/s41598-019-47959-y
21. Lehrer, J. 2011. The neuroscience of music. Wired. https://www.wired.com/2011/01/the-neuroscience-of-music/ (Accessed: 11.04.2026).
22. Mäntsälä, P. – Niemi, J. 2009. Enzymes: the biological catalysts of life. In: Päiviö Hänninen, O. O. – Atalay, M. eds. Physiology and maintenance. Volume II. Oxford.
23. Medina, D. – Barraza, P. 2019. Efficiency of attentional networks in musicians and non-musicians. Heliyon 5/3: pp. 1–17. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2019.e01315
24. Moreno, S. – Farzan, F. 2015. Music training and inhibitory control: a multidimensional model. Annals of the New York Academy of Sciences 1337/1: pp. 147–152. https://doi.org/10.1111/nyas.12674
25. Moreno, S. – Wodniecka, Z. – Tays, W. – Alain, C. – Bialystok, E. 2014. Inhibitory control in bilinguals and musicians: event related potential (ERP) evidence for experience-specific effects. PLoS ONE 9/4: pp. e94169. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0094169
26. Niendam, T. A. – Laird, A. R. – Ray, K. L. – Dean, Y. M. – Glahn, D. C. – Carter, C. S. 2012. Meta-analytic evidence for a superordinate cognitive control network subserving diverse executive functions. Cognitive, Affective, & Behavioral Neuroscience 12/2: pp. 241–268. https://doi.org/10.3758/s13415-011-0083-5
27. Pantev, C. – Okamoto, H. – Teismann, H. 2012. Music-induced cortical plasticity and lateral inhibition in the human auditory cortex as foundations for tonal tinnitus treatment. Frontiers in Systems Neuroscience 6: pp. 50. https://doi.org/10.3389/fnsys.2012.00050
28. Patel, A. D. – Morgan, E. 2016. Exploring Cognitive Relations Between Prediction in Language and Music. Cognitive Science 41: pp. 303–320. https://doi.org/10.1111/cogs.12411
29. Schön, D. – Tillmann, B. 2015. Short- and long-term rhythmic interventions: perspectives for language rehabilitation. Annals of the New York Academy of Sciences 1337/1: pp. 32–39. https://doi.org/10.1111/nyas.12635
30. Tiego, J. – Testa, R. – Bellgrove, M. A. – Pantelis, C. – Whittle, S. 2018. A Hierarchical Model of Inhibitory Control. Frontiers in Psychology 9: pp. 1339. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01339
31. Vasung, L. – Abaci Turk, E. – Ferradal, S. L. – Sutin, J. – Stout, J. N. – Ahtam, B. – Lin, P. Y. – Grant, P. E. 2019. Exploring early human brain development with structural and physiological neuroimaging. Neuroimage 187: pp. 226–254. https://doi.org/10.1016/j.neuroimage.2018.07.041
32. Világi, I. – Tarnawa I. 2013. Neurokémia [Neurochemistry]. Budapest–Pécs: Dialóg Campus Kiadó. (In Hungarian)
33. Zboray, G. 2007. Összehasonlító anatómiai praktikum II. [Practical Course in Comparative Anatomy II]. Budapest: Nemzeti Tankönyvkiadó. (In Hungarian)
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Márta Dabóczy, Dávid Molnár
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації. Водночас робота ліцензується за умовами ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License (CC BY 4.0), що дозволяє іншим поширювати матеріал за умови належного посилання на автор(ів) та первинну публікацію в цьому журналі.
