Четверта інтерпретація роману «Процес» Франца Кафки

Анотація

У статті розглянуто один із найвідоміших літературних творів ХХ ст. — роман «Процес» австрійського письменника Франца Кафки. Зазначено, що виданий уже після смерті автора, твір постійно привертає увагу читачів, причиною чого є множинність смислів, які можна знайти в тексті. За безмаль сторіччя від часу виходу друком (1925 р.) літературознавці виробили кілька основних варіантів трактування «Процесу», у яких домінує уявлення, що цей роман — метафора життя людини новітнього часу, котра є безправною іграшкою в руках надлюдських (хоч і власноруч створених) інституцій. У статті подано стислий огляд основних інтерпретацій роману, зокрема й не відомих донині в Україні. Серед них — книга австрійського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури Еліаса Канетті (співвітчизник Франца Кафки присвятив вивченню його творчості чимало років свого життя), а також профільна енциклопедія, у якій розглянуто всі аспекти життя і творчості Кафки, окрім інтерпретацій роману «Процес», що й спонукало нас дослідити дану тему. Здійснено нову спробу прочитання «Процесу»: головний твір Франца Кафки розглядається насамперед через призму пам’яті. Доведено, що фактично це розповідь про втрату пам’яті та подальшу розплату за це. Наголошено на тому, що зважаючи на постмодерну сутність тексту, автори дослідження пропонують один із варіантів його прочитання в контексті цілісної творчості митця, крізь трагізм його світобачення, зумовлений автобіографічними чинниками. Зрештою, представлена стаття по-своєму демонструє, що кожен твір Франца Кафки, й «Процес» зокрема, має, без перебільшення, бездонний простір для інтерпретацій, отож кожне наступне покоління дослідників відкриватиме цей роман із нового боку.