Прізвища жителів Житомира «Національної книги пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні», похідні від особових апелятивів

Анотація

Українські прізвища як наймолодший клас антропонімів досліджували Б. Б. Близнюк, Г. Є. Бучко, Л. О. Кравченко, С. Є. Панцьо, Ю. К. Редько, М. Л. Худаш, П. П. Чучка та інші науковці. У пропонованій статті схарактеризовано твірні основи прізвищ житомирців «Національної книги пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні», утворених від особових назв: за зовнішніми ознаками й внутрішніми властивостями; за родом діяльності та професією; за соціальним та майновим станом, суспільно-політичним становищем; за національною і територіальною ознаками; за сімейними й родинними стосунками, свояцтвом. В аналізованому антропоніміконі переважають прізвища, похідні від особових назв за зовнішніми ознаками та внутрішніми властивостями, за родом діяльності й професією, а також за національною і територіальною ознаками. Серед особових апелятивів за фізичним / фізіологічним станом найбільш широко представлені назви, що характеризують людину за особливостями шкіри, волосяного покриву (Патла, Рудий, Сивак), указують на її фізичні недоліки (Головань, Жмурчук, Куцюруб), зріст, повноту чи фізичну силу (Гладун, Маленький, Худяков). У складі прізвищ, мотивованих назвами осіб за їхніми внутрішніми рисами, поширені: а) назви, що вказують на вдачу, характер, поведінку людини (Болкун, Круть, Сердега); б) назви, що вказують на мовленнєві особливості, вади (Крикун, Мимрик, Шокало). Значна кількість прізвищ, які походять від назв осіб за професійною діяльністю, пов’язаною з обробкою дерева, виготовленням речей з нього (Колодійчук, Плотніков, Столяр), металообробною промисловістю, ювелірною справою та зброярством (Желєзняк, Золотаренко, Слісарчук), оброблянням вовни й шкіри, виготовленням полотна, пошиттям одягу та взуття (Кожар, Кравченко, Шаповал), приготуванням продуктів, напоїв і їх торгівлею (Бублій, Кухта, Шикарук), мистецтвом та освітою (Дудник, Коновальчук, Танцура) тощо. Назви людей за етнічною ознакою відображені в складі прізвищ Волошин, Греков, Молдаван, Угрінович, Чешко і под.; за їхньою територіальною (топографічною) ознакою – в антропонімах Виговський, Залужний, Коростишівський, Новосад, Піддубний та багатьох інших. Кількісно менша група прізвищ Твірною базою прізвищ, похідних від назв осіб за соціальним та майновим станом, суспільно-політичним становищем, слугують назви людей за певним соціально-економічним становищем (Галайда, Голяченко, Мохнач), а також особові апелятиви, які пов’язані з військовою справою (Гайдученко, Кошовий, Сотнік), релігією та церковним життям (Дяк, Паламарчук, Титарчук). Кількісно найменша група прізвищ утворена від назв осіб за сімейними й родинними стосунками, свояцтвом: Вдовенко, Дядик, Примак. Дослідження здійснене шляхом використання описового методу, зокрема інвентаризації та систематизації лексичного матеріалу із залученням лінгвістичного прийому лексико-семантичного аналізу.