Мрії та реальність українських емігрантів у романі Ірен Роздобудько «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю»

Анотація

У статті здійснено комплексне літературознавче дослідження специфіки художньої репрезентації еміграційного досвіду в сучасному українському прозовому дискурсі на матеріалі роману Ірен Роздобудько «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю». Науковий пошук зосереджено на аналізі дихотомії «мрія – реальність», яка постає засадничим конструктивним принципом розгортання сюжетно-композиційної структури твору та детермінує еволюцію персонажів. Досліджено ментальні трансформації особистості, спричинені ситуацією культурного зламу, втратою звичних ціннісних орієнтирів та необхідністю адаптації до чужого соціокультурного середовища.

Особливий акцент зроблено на деконструкції романтизованих очікувань героїв, які зіштовхуються з прагматичними викликами буденності, що призводить до глибокої екзистенційної кризи та деформації ідентичності. Виявлено, що еміграція в художній концепції Ірен Роздобудько трактується не лише як географічне переміщення, а як складний психологічний феномен «життя між світами», де пам’ять про минуле вступає в конфлікт із викликами теперішнього. У роботі проаналізовано авторські прийоми психологізації, зокрема використання внутрішніх монологів, сповідальної манери оповіді та символічних образів, що дозволяють відтворити стан дезорієнтації, ностальгії та відчуження.

Через призму пообразного аналізу розкрито механізми формування «нової ідентичності» емігранта, яка часто виявляється крихкою та внутрішньо суперечливою. Доведено, що художнє моделювання еміграційного досвіду в романі позбавлене типізації, натомість авторка фокусується на індивідуальних траєкторіях самоусвідомлення особистості. Стаття розширює розуміння функціонування міграційної проблематики в новітній українській літературі, підкреслюючи роль літературного тексту як простору рефлексії над травматичними досвідами сучасності та пошуку нових смислів існування в умовах глобалізованого світу.